На 2018 рік виділили 61,3 млрд грн освітньої субвенції, ще 1,37 млрд – для НУШ
09.12.2017
У бюджеті на 2018 рік, який Верховна Рада ухвалила 7 грудня, передбачено 61,3 мільярда гривень субвенції на освіту, що майже на 11 мільярдів більше, ніж у бюджеті 2017 року.
Про це йдеться в додатках до закону, розміщених на сайті Ради.
Окремо виділена субвенція в розмірі 1,37 мільярда гривень для забезпечення “якісної, сучасної та доступної” освіти в “Новій українській школі”.
У бюджеті додатково передбачено 100 мільйонів гривень на матеріально-технічне забезпечення професійно-технічних навчальних закладів.
Окрім того, виділено 504 мільйони гривень спеціальної субвенції для інклюзивної освіти.
Загалом же на освіту в 2018 році виділили 217,5 мільярдів гривень.
З 1 грудня розпочато роботу веб-сервісу «Кабінет керівника закладу освіти». Про це повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.
Цей сервіс призначений для внесення відомостей про навчальні заклади, випускники яких проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Доступ до сервісу здійснюється за логіном та паролем, які отримуються навчальними закладами від відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.
У сервісі «Кабінет керівника закладу освіти» вивантажена інформація про заклад освіти з бази даних Українського центру оцінювання якості освіти. Керівник закладу має можливість до 28 грудня перевірити актуальність відображеної інформації та, у разі потреби, оновити дані.
Керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти та закладів вищої освіти також мають внести відомості про очолювані ними заклади.
Керівники навчальних закладів середньої освіти за допомогою веб-сервісу, окрім оновлення інформації про установу, мають зазначити дані про випускні класи старшої школи: відобразити профіль навчання та мову навчання в класі; зазначити іноземну(і) мову(и) та рівень вивчення (академічний (стандарт) чи профільний).
На підставі цієї інформації надалі відбуватиметься реєстрація випускників на зовнішнє незалежне оцінювання.
Кабінет Міністрів створив Державну службу якості освіти України. Відповідне рішення було ухвалено під час засідання уряду.
Нова структура була заснована на базі Державної інспекції навчальних закладів. Планується, що реорганізований орган буде контролювати дотримання якості освіти та освітніх стандартів в українських школах.
Нова структура засновується на базі Державної інспекції навчальних закладів.
Передбачається, що нова служба якості освіти матиме ширші повноваження ніж реорганізована інспекція, а також буде представлена на регіональному рівні через спеціальні відділення.
У Міністерстві освіти, коментуючи створення нового контролюючого органу, зазначають, що єдиним плановим заходом державного нагляду щодо шкіл буде інституційний аудит.
Передбачається, що аудит має проводитись раз на десять років з метою оцінки якості освітньої діяльності закладу освіти, вироблення рекомендацій щодо її вдосконалення, а також приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов.
За словами міністра освіти Лілії Гриневич, держслужба якості має стати ідеологічно новою структурою.
«Основним завданням інституційного аудиту є не «покарання винних», а допомога закладу, керівництву, вчителям у підвищенні якості їх діяльності та якості результатів навчання учнів. Отже, державний нагляд має перетворитись на інструмент забезпечення якості та єдності державної політики в сфері загальної середньої освіти», - зазначила міністр.
Разом з тим, вона повідомила, що законом передбачено, що служба отримує повноваження звертатись до судів з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, місцевих органів управління освітою усунути порушення та виконати вимоги законодавства в сфері освіти.
«Це має суттєво доповнити механізми забезпечення законності в управлінні школами і захисту їх інтересів», – запевнила Гриневич.
Стартує всеукраїнський конкурс “Учитель року – 2018”
03.12.2017
На всеукраїнський конкурс “Учитель року – 2018”, який розпочинається в грудні, подались понад 5 тисяч педагогів, більшість з яких – зі сільських закладів освіти.
У конкурсі беруть участь вчителі німецької мови, фізики, української мови та літератури, а також фізкультури.
“Найактивнішими учасниками першого туру виявилися вчителі з сільської місцевості. Таких педагогів зареєструвалося 2406. Ще 647 – з селищ міського типу і 2348 – з міст. Об’єднані територіальні громади представляють 456 педагогів“, – йдеться у повідомленні.
Найбільше учасників подались на номінацію “Українська мова та література” – 1961. Окрім того, за першість позмагаються 1546 вчителів фізичної культури, 1200 – фізики, 694 – німецької мови.
Також зазначається, що майже 4 тисячі зареєстрованих – жінки, а чоловіків – майже 1,5 тисячі.
Більше про конкурс та його учасників можна дізнатись на офіційній сторінці.
Освітня субвенція на 2018 рік визначатиметься за новою формулою. Якою вона є? Журналістка “Нової української школи” побувала на форумі “Україна на шляху децентралізації освіти” та послухала виступ заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея та страшого експерта шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” Яна Герчинського, який займався складання нової формули.
Якою є формула для розподілу освітньої субвенції?
Отже формула розподілу субвенції є такою: У × 1/ РНК × НП × 1/18 × ЗП
У – це кількість учнів
РНК – розрахункова наповнюваність класів (тобто скільки учнів у середньому вчаться в класах у середніх школах певної адміністративно-територіальної одиниці)
НП – навчальний план (тобто кількість годин на тиждень)
18 – кількість годин на тиждень на одну ставку
ЗП – заробітна платня (на одну ставку вчителя на рік з нарахуваннями)
Коментар з приводу формули від Яна Герчинського: “Починаємо з числа учнів у певній адміністративно-територіальній одиниці (наприклад, ОТГ, район, місто. Ділимо на розрахункову наповнюваність класів - це нам дає кількість класів у цій одиниці. Множимо на навчальний план (кількість уроків на тиждень) – це нам дає кількість уроків для всіх учнів разом. Ділимо на 18 – отримуємо необхідну кількість учительських ставок.
Після множимо на середнію зарплату за одну ставку вчителя – отримуємо обсяг коштів, необхідних для покриття зарплат усіх учителів, які проводять уроки в певній адмцністративно-територіальній одиниці протягом фінансового року”.
Рівень якої зарплати брався до уваги?
Для формули бралися найвищі показники заробітної платні: 14-й розряд для вчителів та 16-й розряд для директорів (за Єдиною тарифною сіткою). У показнику ЗП враховані зарплати й іншим педагогічним працівникам, які не проводять уроки, а також зарплати вихователів в інтернатах і асистентів учителів в інклюзивних класах.
Павло Хобзей наголосив, що згідно з Бюджетним Кодексом, освітня субвенція покриває витрати на заробітну платню тільки педагогічним працівникам.
Окрім того, розробники формули врахували основні надбавки (за вислугу років, престижність тощо), для яких теж обирали максимальні значення, передбачені законодавством. Для додаткових надбавок обрали показник у 22% від посадового окладу, який є середнім.
Чи передбачена надбавка до заробітної платні для педагогічних працівників шкіл, розташованих у гірських районах?
Так. У школах у населених пунктах, що мають статус гірських, заробітна платня збільшена на 25%. Розподіл субвенції множиться на коефіцієнт 1 + 0,25 × Уг/У.
Уг – кількість учнів у школах, що розташовані в гірської місцевості.
Тобто формула для гірських населених пунктів виглядає так: У × 1/ РНК × НП × 1/18 × ЗП × (1 + 0,25 × Уг/У).
Які навчальні плани брались до уваги?
Навчальні плани, що бралися в розрахунок субвенції, базуються на типових навчальних планах, затверджених МОН. Для всіх використовувались середні значення. Також окремо розглядають навчальні плани для початкової, базової та старшої шкіл, адже кількість годин на тиждень зростеє з рівнем освіти.
Навчальні плани спеціальної освіти відрізняються від загальної. Тому для загальної та спеціальної освіти теж бралися різні навчальні плани.
Як вираховувавали рохрахункову наповнюваність класів?
“Насамперед, потрібно зрозуміти, що це нове поняття для української освіти, –каже Ян Горчинський. – На відміну від навчальних планів чи, наприклад, кількості ставок заступників директорів шкіл, РНК не визначається законодавством. Під час розрахунку цього показника МОН має більше свободи вибору цих параметрів. Ця свобода дуже важлива, тому що вона дозволяє врахувати у формулі величезне різноманіття українських шкіл”.
У міністерстві вирішили вирахувати наповнюваність класів, а не брати фактичні показники, оскільки сьогоднішню мережу шкіл та класів не варто вважати оптимальною. Окрім того, можуть бути маніпуляції під час створення класів. Зокрема, у школі може спеціально створюватись великі класи, аби збільшити розмір субвенції. Натомість розрахунок РНК, якщо його проведено правильно, дозволяє підійти до цього більш справедливо, враховуючи об’єктивну потребу.
Для певних населених пунктів та типів навчальних закладів РНК визначено окремо:
Для обласних центрів – 27
Для інших міст обласного значення – 25
Закладів спеціальної освіти – 9
Шкіл, що підпорядковані обласним державним адміністраціям – 20
Вечірніх шкіл у містах обласного значення – 19
Вечірніх шкіл у районах та ОТГ – 11
ПТНЗ – 23
“Ці показники ґрунтуються на середніх значеннях фактичної наповнюваності класів і загалом не дуже контраверсійні, – пояснює Ян Герчинський. – Однак у районах та ОТГ ситуація зовсім інша – тут нам трапляються багато різних ситуацій”.
Під час розрахунку напвовнюваності для шкіл малих міст та сіл (для районів та ОТГ) розрахункова наповнюваність класів враховує два показники – відсоток сільського населення в адміністративно-територіальній одиниці та щільність учнів загальноосвітніх закладів на квадратний кілометр.
Виходячи з цих двох показників, розробники формули склали таблицю, в якій горизонтальна вісь означає відсоток сільського населення, а вертикальна –щільність учнів на квадратних кілометр. Для кожної клітини підраховано середню фактичну наповнюваність класів.
“Потім на основі певного алгоритму було отримано монотонність. Так – щоб РНК змінювалась, коли падає щільність учнів чи коли зростає відсоток сільського населення”, – пояснює Ян Герчинський.
Чому бралися саме такі показники?
“Обидва показники статистично значимі для розподілу фактичної наповнюваності класів. І обидва показники об’єкивні в тому сенсі, що рішення органів місцевого самоврядування на них не впливають”, – зазначає Ян Герчинський.
Потребу врахування цих двох показників він поясняє так: “Перший з цих показників дозволяють враховувати, що в багатьох сільських школах фактична наповнюваність класів маленька. Що цікаво, показник “відсоток учнів сільських шкіл” не можна використовувати, оскільки він необ’єктивний: мережі шкіл змінюються рішенням ради, що може змінити цей показник. Другий показник є важливим для тих регіонів, де сільські населенні пункти розташовані далеко один від одного”.
За словами Павла Хобзея, дивились саме на щільність учнів на квадратний кілометр тому, що для розподілу субвенції важливі саме школярі. Адже субвенція спрямовується на їхню освіту, а не на всіх людей, що проживають на певній території.
Окрім того, Ян Герчинський зазначив, що природним показником є саме щільність населення. Проте в Україні цей показник неможливо отримати, адже останній перепис населення проводився у 2001 році, а інформація Державної служби статистики з приводу народжуваності та смертності не є точною. Натомість перепис дітей шкільного віку проводиться щорічно.
Чому у формулі не враховано поділ на групи, згідно з Наказом МОН від 20 лютого 2002 року № 128?
Як пояснює Павло Хобзей, це було зроблено з кількох причин, і всі вони пов’язані з маніпулюванням даними. По-перше, раніше школи могли брати гроші на поділ класів на групи, водночас не маючи можливості фізично розмістити учнів у різних класах. Тобто школа отримувала гроші за те, що не виконувала.
По-друге, траплялося, що школи робили незбалансовано великі класи. До прикладу, маючи 50 учнів на паралелі, їх ділили на класи по 20 та 30 учнів, а не по 25. Таким чином школа мала робила один дуже великий клас та отримувала гроші за його поділ (поділ відбувається, якщо в класі 28 і більше учнів).
Чому не враховані гімназії та ліцеї?
За словами Павла Хобзея, школа не повинна отримувати менше грошей з Державного бюджету через те, що вона не є ліцеєм чи гімназією. Тобто МОН хоче справедливо розподіляти гроші між усіма освітніми закладами, а не виокремлювати якісь.
Окрім того, з ухваленням нового закону “Про освіту” гімназія та ліцей – це ступені освіти (ІІ та ІІІ відповідно). Засновники навчальних закладів мають 5 років з моменту набуття чинності закону, аби привести свої установчі документи у відповідність до нього.
Чи є ця субвенція справедливою та які можуть бути проблеми?
Павло Хобзей зазначив, що ця субвенція є значно справедливішою, ніж минулорічна. Розробники формули намагалися враховувати показники, що не залежать від засновників та керівництва шкіл – як-то поділ на класи та статус гімназії.
“До 2016 року була певна сума, яка ділилася на кількість учнів, – пояснює Ян Герчинський. – Ця формула йде в інший бік – знизу. Ми зважаємо, скільки учнів, розрахункових класів, скільки ставок, скільки грошей знизу”.
Проте формула не може бути ідеальною, наголошує, Павло Хобзей. Тому певні міста чи навчальні заклади можуть почуватись ображеними. Для розрахунку використано минулорічний показник кількості учнів, через що популярні населені пункти, в яких кількість школярів зросла, можуть отримати менше грошей.
Цю ситуацію Ян Горчинський коментує таким чином: “Так освітня субвенція рахувалась з самого початку. МОН намагається перейти до використання більш сучасних даних (даних з вересня 2017 року для розподілу субвенції на 2018 рік), але це складне завдання, оскільки бюджетний процес починається раніше початку нового шкільного року”.
Окрім того, серед проблем Павло Хобзей зазначає те, що дані про кількість учнів подають засновники шкіл. Часом вони можуть бути неверифікованими, проте заступник міністра наголошує, що в разі виявлення неправдивої інформації, її автори будуть змушені сплатити штрафи.
Часом просто спрацьовує людський фактор, і до МОН потрапляє помилкова інформація. Під час розрахунків зазвичай ці помилки виявляються, проте на це йде чимало часу. Тому Павло Хобзей просить всі місцеві органи влади подавати тільки правдиву інформацію та бути уважними.
У Міністерстві освіти і науки створили групу, яка має розробити Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Відповідний наказ підписала міністр Лілія Гриневич, – повідомляє Освіта.ua.
До 01 лютого 2018 року група на чолі з заступником міністра Павлом Хобзеєм розробить проект Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Планується, що до 05 травня 2018 року погоджений органами виконавчої влади проект документа буде поданий на розгляд Кабінету Міністрів.
Загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щороку.
Держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи мають оплачувати підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обиратимуть платні курси.
У свою чергу міністр освіти Лілія Гриневич заявляє, що відомство має намір зробити сертифікацію вчителів альтернативою атестації, але робитиме це поступово.
"Атестація, на жаль, себе дуже дискредитувала. Сьогодні сертифікацією ми хочемо зробити альтернативу атестації, але ми робимо це поступово. Я думаю, що сертифікація з часом витіснить атестацію", – сказала Гриневич.
З її слів, поки міністерство залишає два механізми – атестацію і сертифікацію.
"Сертифікація передбачає два етапи. Перший етап – це зовнішнє тестування. Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмета. Він буде мати декілька компонентів", – зазначила міністр.
Друга частина сертифікації включатиме моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі.
Міністерство освіти підтримало ініціативу Благодійного фонду «Міжнародного фонду Івана Франка» та Громадського об'єднання «Львівське товариство у м. Києві» щодо проведення щорічного Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра». Відповідний лист підписаний заступником міністра освіти Павлом Хобзеєм.
У Міносвіти зазначають, що метою нового конкурсу має стати посилення творчої мотивації у вивченні учнями закладів загальної середньої освіти творчості Івана Франка.
Передбачається, що посилення творчої мотивації школярів відбуватиметься через створення літературно-мистецьких творів у різних жанрах, у яких творив Франко, та дослідження його літературної спадщини, наукової, культурологічної і громадської діяльності.
У зв'язку із заснуванням конкурсу Міністерство освіти просить обласні заклади післядипломної освіти педагогічних працівників та місцеві органи управління освітою інформувати адміністрації шкіл, методичні служби та вчителів про проведення заходу.
Переможці Конкурсу визначатимуться у чотирьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія»та «Краща ілюстрація до творів Івана Франка».
У кожній з номінації переможців визначатимуть у двох вікових категоріях: учасники віком 6-11 років і учасники 12-16 років.
Переможці конкурсу зможуть отримати нагороди у негрошовій формі та дипломи.
З 6 до 15 грудня МОН проведе низку регіональних нарад-семінарів щодо вступної кампанії 2018-го
30.11.2017
Фото: fakty.ictv.uaВідповідний наказ підписав сьогодні, 30 листопада 2017 року, т.в.о. Міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.
Наради пройдуть у Києві, Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Миколаєві та Львові. На них представники МОН, Інфоресурсу та УЦОЯО роз’яснюватимуть для закладів освіти всі положення Умов прийому на 2018 рік. Семінари відбуватимуться окремо для закладів, які здійснюють прийом на молодшого спеціаліста, та окремо – для вишів, які готують бакалаврів, магістрів та докторів філософії.«Цього року, традиційно, Умови прийому як на молодшого спеціаліста, так і для інших рівні зазнали змін. Приміром, встановлено конкурсні предмети для вступників на бакалавра і магістра на основі повної загальної середньої освіти. Також 2017-го ми запустили нове програмне забезпечення ЄДЕБО, і зараз воно ще вдосконалюється. Звісно, все це потребує докладного роз’яснення для приймальних комісій закладів вищої та професійної освіти, адже саме на них під час вступної кампанії буде основна робота з організації прийому вступників. Тому запрошуємо до участі в регіональних нарадах керівників або заступників керівників вишів, які відповідають за прийом вступників, відповідальних секретарів приймальних комісій, будемо раді бачити локальних адміністраторів ЄДЕБО», – зазначив директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.
Перші наради пройдуть в столиці 6 та 7 грудня. Їх проведуть для закладів освіти Києва, Київської, Житомирської, Черкаської та Чернігівської областей.
З докладним розкладом та адресами проведення можна ознайомитися за .
Нагадуємо, що наступного року вступники до коледжів і технікумів на базі 11-ти класів подаватимуть документи виключно в електронній формі. Це передбачено Умовами прийому для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста в 2018 році, які затверджені наказом МОН та вже пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції.
З 1 вересня 2018 року старшокласники вивчатимуть історію за оновленими програмами
20.11.2017
За повідомленням сайту "Історія в школі" Наказом Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2017 року № 1407 затверджені нові навчальні програми для учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти, зокрема “Історія України”, “Всесвітня історія”, інтегрований курс “Історія: Україна і світ”.
Передусім, програма пропонує синхронізувати опанування історії України та всесвітньої. Події Другої світової війни вивчатимуть у 10 класі. Суттєво розширено перелік постатей. Виокремлено міжпредметні зв’язки. У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами; в межах загальної річної кількості годин учитель може самостійно визначати час. До кожного розділу подано орієнтовні теми практичних занять, навчальних проектів, есе. Наприклад, рекомендується розробка тривалого кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті” (починається із Української революції в 10 класі, а завершується становленням України як незалежної держави в 11 класі); реалізація навчального проекту “СРСР: союз рівноправних республік чи видозмінена Російська імперія?”; написання есе “Зовнішній ворог чи внутрішній розбрат. Що більше загрожує суверенітетові держави?”. Контраверсійність пропонованих тем зумовлена віковими особливостями підлітків і орієнтована на формування розуміння зв’язку між вивченим матеріалом і сучасністю.
Програма відповідає концепції Нової Української Школи, а саме увагу вчителя акцентовано на компетентностях, які формують учні через зміст навчального матеріалу. Нагадаємо також, що Міністерство освіти і науки затвердило навчальні програми курсів за вибором “Голодомор 1932–1933 років в України: історія, уроки на майбутнє”, “Український спротив другої половини ХХ століття”.
МОН просить 9-класників, які вступатимуть на молодшого спеціаліста, заздалегідь потурбуватися про отримання ID-картки
30.11.2017
Учням, які планують вступати 2018-го на молодшого спеціаліста на основі 9-ти класів, потрібно заздалегідь потурбуватися про отримання паспорта в формі ID-картки. Про це нагадав директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.
Відповідно до Умов прийому вступникам на молодшого спеціаліста на базі 9-ти класів під час подання заяви на вступ необхідно пред’явити оригінал документа, що посвідчує особу, та подати його копію.
«Таким документом є паспорт у вигляді ID-картки, який видається громадянам України з 14-річного віку. Тому буде потрібно для вступу на основі 9-ти класів подавати саме таку ID-картку. І ми дуже просимо заздалегідь потурбуватися про її замовлення та отримання. Адже вступати за свідоцтвом про народження зможуть лише ті вступники, яким 14 років виповнилося після 1 травня 2018 року», – зазначив Олег Шаров.
Нагадуємо також, що прийом заяв на молодшого спеціаліста для вступників на базі 9-ти класів почнеться 2 липня і триватиме до 14 липня 2018 року. Такі вступники подаватимуть заяви в паперовій формі. Водночас вступники на базі 11-ти класів подаватимуть документи виключно в електронній формі.
Першопрохідці. Як працює школа за новим стандартом
04.11.2017
Наступного року Стандарт запрацює по всій країні – 22 тисячам вчителів початкових класів доведеться вчити дітей по-новому.
За словами міністра освіти, найголовніші зміни стосуються методів навчання: перехід від знаннєвої школи до школи компетентностей. Змінитися має і навчальне середовище: на модернізацію перших класів, з яких у 2018 році стартує Нова українська школа, у бюджеті закладено один мільярд гривень.
Журналістка “Нової української школи” відвідала одну з пілотних шкіл у Києві і подивалися, яких змін слід чекати наступного року.
“Я педагог. Я маю право”
“Діти змінилися – мають змінитися і методи навчання”, – найпопулярніше пояснення, для чого київська СЗШ №35 взялася за пілотний проект.
Тепер Тетяна Василівна і Галина Валеріївна, які ведуть перші класи, мають свободу переставляти теми місцями, визначати, скільки часу потрібно на вивчення кожної. Але в цій свободі, зізнаються, їм буває складно.
Галина: Але мені подобається, що нам нарешті сказали, що вчителі важливі, що ми головні і маємо право випробовувати щось, а якщо воно не пішло – прибрати. І ніхто не скаже: “Вчителька, що за фантазії?”. Я педагог. Я маю право. Я знаю до чого їх (учнів, – прим.авт.) вести. У мене 23 роки педагогічного стажу. Час наздоганяє і переганяє. Захотілося відчути себе на передовій: з новими методиками, підходами і баченням.
Тетяна: А головне завдання школи – щоб дитина була адаптована до життя.
Вчителька Тетяна ВасилівнаНаплічники в “пілотних” першокласників легкі, бо зошити і підручники вони залишають у шухлядках новеньких парт. Для всіх творчих робіт і перших зошитів, батьки зробили папки-портфоліо з фотографією дитини на кожній (так звертають увагу на важливість перших досягнень).
Найбільший страх, потрапивши до пілотного кабінету, – побачити знерухомлений клас: руки складені в цю вічну шкільну конструкцію – одна на одну. Очі – на дошку. Так, ніби життя вивітрилося.
Але двері відчиняються у процес, який називається ранковим колом. У класі не вистачає місця для килимка, тому учні стоять.
Діти передають одне одному зшитий м’ячик і діляться планами на свої перші в житті канікули.
Вчителька нагадує, що розмова між двома людьми називається діалогом, і повторює правила: сказати, а потім уважно слухати інших. М’ячик іде по колу:
“Я хотіла б поїхати до бабушки і дєдушки”.
“Я – в аквапарк”.
“Я хочу в музей авіації”.
Вчителька Галина Валеріївна грає дітям на синтезаторіЗа іншими дверима, у першому класі, – концерт із синтезатором: Галина Валеріївна грає, діти співають про “Добрий день”.
Але найперше, що робить вчителька – перевіряє, чи в дітей день справді добрий.
На дошці висять три смайлики різних настроїв. Котрийсь з них дитина може обрати звичайною прищепкою.
Біля дошки черга і ажіотаж.
“У нас аж п’ятеро сумних діток! Чому так сталося?”, – уточнює вчителька.
“Найперше, що робить вчителька ‒ перевіряє, чи в дітей день справді добрий”.Діти відповідають чесно і серйозно: у когось боліла нога, хтось пізно ліг спати, а когось розбудила “бабуля”. Висловитися хочуть більше дітей, аніж є на це часу.
В обидвох класах парти розставлені так, щоб учні дивились одне на одного і вчилися працювати в групах.
“Система, коли потрібна ідеальна тиша на уроках відходить у минуле, ‒ пояснює вчителька Тетяна Василівна. – Головне – правильно організувати спілкування. Ми вчимо дітей спілкуватися в парах. А потім по четверо. Це складно, бо поки вони чують тільки себе”.
Крім того, у класі з’явилися ігрові зони, на які, щоправда, зовсім не вистачає місця: зараз це вузька смужка з іграшками в кутку.
Від “я знаю” до “я вмію”
“Кожен тиждень у пілотних класах ‒ тематичний”.Кожен тиждень у пілотних класах – тематичний. Зараз діти вивчають техніку, тому Галина Валеріївна тріумфально підіймає над головою праску і ставить класу запитання: що це, як працює, чи користуються цим батьки.
У сусідньому класі тема – “роботи”: діти вже встигли розфарбувати одних і скласти малюнки в конус, а тепер вписують у тіло іншого робота цифри. І розповідають, з яких геометричних фігур він складається.
Більшість уроків у цих перших класах ‒ інтегровані. Це означає, що одну тему діти вивчають з перспективи різних предметів. (“Я досліджую світ”, наприклад, об’єднує сім освітніх галузей). Також діти вчаться використовувати отримані знання на практиці. Так від “я знаю” переходять до “я вмію”.
“Інтегровані курси цікаві. А все, що цікаве, добре йде дітям, – говорить Галина Валеріївна. – Але вчителю треба більше готуватися. І потрібне обладнання. У мене є телевізор, і я по-іншому можу донести матеріал”.
На додаткове обладнання (проектори, настільні ігри, конструктори тощо) чекають обидві вчительки.
Розвивати вчителів
У класах, які навчаються за новим Стандартом, не може бути більше тридцяти дітей, але і це, кажуть Тетяна Василівна і Галина Валеріївна – забагато. (Таку максимальну кількість дітей закріплює закон “Про освіту” для будь-якого класу).
“Для нового підходу головне – дати час міркувати, висловитися, почути, – каже Галина Валеріївна. – Але діти по-різному виховані і підготовлені. Ранкові зустрічі нам вдаються. Вони дають вміння проявити себе, презентувати, навіть якщо спочатку їм важко вимовити своє ім’я і привітатися”.
Четверо батьків першокласників, з якими вдалося порозмовляти, відзначають, що поки їхні діти не завантажені і з радістю йдуть до школи.
“Урок математики може проходити на вулиці: вийшли і порахували листочки”.“Урок математики може проходити на вулиці: вийшли і порахували листочки. А коли вчитель бачить, що дитина відволікається, то можна перейти на інший вид роботи, який потребує менше концентрації. Якщо діти втомилися, можуть бути перерви посеред уроку”.
Двоє з присутніх батьків порівнюють навчання дітей зі своїм шкільним досвідом, і виразно більше цінують теперішні зміни:
Дві мами“Пам’ятаю вчительку з довгою товстою указкою: “Руки склали. Увага. На мене”. Навіть зараз бачу цю картину: однокласник встав посеред уроку, вчителька йде на нього: “Чому ти встав?!”. Він задкує, аж поки на нього не падає горщик з квітами. Нічого не можна було без дозволу”.
“А в мене з першого класу був червоний щоденник. За поведінку. Я був активною дитиною. З того часу (зараз вже не так сильно), коли називають моє прізвище, думаю, що провинився. А тут оцінок нема. Дитина не боїться”.
Завуч школи, присутня при цій розмові, підсумовує: “Вчитель має і позитивне враження залишити, і навчити. Тому вчителів треба розвивати, щоб вони були особистостями, щоб хотілося за ними йти і поважати. Тоді буде все”.
Відійти від рамок
“Завдяки ранковим зустрічам дитина вільно висловлюється, не з’їжачується, не зашорюється”.Дві енергійні жінки з понад 20-річним педагогічним стажем Надія і Наталя вчитимуть першачків за новим Стандартом наступного року. Обоє спостерігають за роботою колег у пілотних класах. Інколи буквально. Крізь вікно.
Наталія: Вони виходять на вулицю на 15 хвилин, щось роблять, граються – і вже мені хочеться! (сміється).
Надія: Завдяки ранковим зустрічам дитина вільно висловлюється, не з’їжачується, не зашорюється. Але перш ніж когось виховувати і навчати, хочеться змінити себе.
Наталія: Хочеться від рамок відійти. Свободи дій. У новому Стандарті буде більше творчості, можливості і дитині, і вчителю розкритися. Я і зараз намагаюся, щоб діти могли мене все питати. Не так, що я вчителька і жандарм. А тут вчителю ще трішки треба бути більш розкутим і творчим.
Надія: Що лякає? Завантаженість. Готуватися доведеться ще більше. Але якщо держава не мотивує вчителя, то мотивують батьки. Коли кажуть: “Що ви з ними робите, що вони не хочуть йти додому?”. Острах перед новим є. Але елементи інтегроване навчання, і диференційований підхід ми вже застосовували, тільки не так багато. Велосипед вже придуманий. Він може бути яскравішим, красивішим. І дитина, звісно, захоче їхати на ньому, а не на старому.
Для молодих вчителів це буде потужна праця. Для нас – ні. Так що ми готові!(сміється).
Більше творчості, менше дисципліни
Директор школиОстанні два місяці директор Віталій Васильович найчастіше відповідає на запитання з інших шкіл про новий Стандарт. Доводиться пояснювати, що кількість годин не змінилася, і що з найголовнішого тут ‒ відхід від практики постійного сидіння за партою.
Коли директор зазирає до пілотного класу, і йому не вдається зрозуміти, що там відбувається – це означає, що відбувається інтегрований урок.
“Раніше творчість була тільки на уроках праці і малювання. А тут (директор малює рукою в повітрі уявну парту) пластилін, тут малюють, тут рахують, тут пісні співають. Спочатку, думав, що хаос. А потім зрозумів: вчителька знає, що робить”.
“Більшість уроків у цих перших класах ‒ інтегровані. Це означає, що одну тему діти вивчають з перспективи різних предметів”.У школі є ще два класи, які навчаються за старим Стандартом, тому директор може робити перші порівняння: у пілотних, на його думку, адаптація до школи пройшла набагато краще, бо діти не потрапили до авторитарної системи. Учні тут більш розслаблені і менше бояться. А в четвертому класі, припускає директор, ці діти будуть краще адаптовані до життя, бо в їхньому навчанні більше практики. Єдиним мінусом вважає дисципліну – на уроках немає звичної тиші.
“Новий Стандарт для всіх шкіл буде корисним. Але, думаю, не всі вчителі освоять інтегрований курс… Двадцять дві тисячі вчителів треба перевчити. Наші педагоги спілкуються між собою, тому наступного року проблем з новим Стандартом не буде. Найважливіше, зрештою, – завжди кадри. Коли б не було Тані і Галі, за пілотний проект ми б не взялись”.
А Галина Валеріївна свій вибір пояснює просто:
“Не можна сидіти позаду потяга і нарікати, що він погано їде. Спробуй сам кермувати! Ми спробували”.
Надія Швадчак, спеціально для “Нової української школи”
У МОН розповіли, з чого складатиметься сертифікація вчителів
04.11.2017
Сертифікація вчителів, яка з часом має замінити атестацію, складатиметься з двох етапів: зовнішнього тестування та моніторингу роботи вчителя в класі.
Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв’ю “УП. Життя”.
За її словами, атестація себе дискредитувала, тому в міністерстві хочуть поступово замінити її сертифікацією. Щоправда, поки залишатимуться два механізми.
“Сертифікація передбачає два етапи. Перший етап – це зовнішнє тестування.Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмету. Він буде мати декілька компонентів. Друга частина – це моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі. Тому що одна справа – теоретичні знання, а друга справа – як він працює з дітьми безпосередньо. Це буде здійснювати Державна служба якості освіти, яка буде мати відповідні регіональні підрозділи“, – розповіла Гриневич.
Міністр також зазначила, що необхідна фахова дискусія про те, що має бути в програмі тесту, а також які критерії мають перевірятися Державною службою якості освіти.
Нагадаємо, новий закон “Про освіту” запроваджує добровільну сертифікацію вчителів. Педагоги, які пройдуть сертифікацію будуть вважатися такими, що пройшли атестацію, та отримають 20% надбавку до посадового окладу.
Перехід до кращої роботи у школі прямо залежний від індивідуального росту кожного окремого вчителяНещодавно я мала нагоду потрапити на одну із педрад у державній школі. У цій школі чудовий директор та вчителі, багато з яких молоді, віком від 25 до 35 років. Ідучи на цю зустріч, у мене в голові крутилися питання: як саме буде організований простір; з яким настроєм будуть сидіти вчителів; про що вони говоритимуть; що вдасться напрацювати? Я переживала, що це буде чергова формальна зустріч, які часто проходять у потоці багатьох інших зустрічей, не залишаючи в учасників відчуття цінності.
Перше враження приємно потішило. Вчителі справді не сиділи за партами в горизонтальні ряди. Натомість розмістилися у групках за круглими столиками. Старт виглядав непогано.
Зустріч була присвячена обговоренню досвіду інших країн із впровадження змін. Заявлений формат зустрічі мав на меті професійний розвиток вчителів школи. Але ось зустріч почалася і одразу стало очевидно, що вчителі вже поділилися на закриті групки, що директорка тримає ініціативу у власних руках і це не дуже сприяє обговоренню, відкритій комунікації, підтримці, які зрештою є обов’язковими для професійного розвитку.
Директорка пояснила, чому ця зустріч важлива. Вчителі мовчки погодилися. Молодші колеги підготували реферати про різні країни, які вони успішно зачитали за трибуною. Дехто використав проектор та презентації. Директорка періодично коментувала процес та підводила підсумки - її думки закріплювалися мовчанкою у залі, що ймовірно, означало згоду, прийняття, підтверджувало її контроль над ситуацією. Наприкінці директорка показала слайд, який ймовірно був покликаний вплинути на залученість вчителів у професійний розвиток одне одного - він містив статистику відвідування уроків вчителями, де були вказані прізвища. було відчуття, що пройес вийшов надто формальний і неефективний, не зважаючи на заявлені мотиви та прагнення.
Сам задум, що колеги співпрацюють та відвідують уроки одне одного - чудовий. Це основа професійного розвитку вчителя. Але спосіб втілення унеможливив атмосферу, необхідну для розвитку: розпинання тих, хто не виконав вимогу відвідати два уроки і жодної уваги до досвіду тих, хто зрештою таки побував на уроках колег. Тому суть і цінність обміну досвідом залишилася незрозумілою і ймовірно залишила неприємні спогади. Маючи добрі наміри цей двогодинний захід став більше імітацією, а не кроком до зміни взаємодії у школі.
Чому так відбувається? Адже вчителі в цьому колективі доволі молоді, що полегшує процес перетворення школи. Вони вживають слова інновація, зміни, розвиток. Вони говорять, що далі так не можна, в школі потрібно щось змінювати. Але проблема у тому, що потрібно заглянути глибше: а що за цими словами?
Зараз ми живемо у подвійній логіці. Суспільство трансформується і це як подвійне навантаження, коли і нові стандарти почали формуватися, і старі ще діють. Складно розібратися, як діяти і як мислити інакше. Ми імітуємо, спираючись на старі підходи, бо це звично. Це етап, який, мабуть, можна і треба прийняти. Але не із сумом, а оптимізмом, адже імітація – це теж певний рух, принаймні певне прагнення адаптуватися. Проте критично важливо це усвідомити і пробувати позбуватися інерції, переглядати те, що відбувається у школі, занурюючись у ґрунтовні питання, поступово відходячи від надмірно директивної логіки. Ви не одні, хто розгублений, а це означає, що певні напрацювання вже є. Спробуємо подумати над тим, з чого можна було б почати.
Формування спільного розуміння понять (словник термінів).
Озвучуйте те, що думаєте. Здається, що це банально, навіщо витрачати час, адже і так усі все розуміють. Але саме в цьому і суть. Саме натяки і неспроможність сформулювати позицію перешкоджає закладенню бази для співпраці. Аби говорити про зміни та як їх втілювати у школах потрібне супер-точне і однозначне розуміння, про що власне ми говоримо, як ми те чи інше поняття розуміємо і як вже з ним працюємо чи не працюємо. Які саме зміни потрібні, що саме змінити? Деталізуйте це «щось» у своїх прагненнях «щось змінити», «щось зробити».
Присвятіть наступну педагогічну раду цьому експерименту. До прикладу, можна обрати певний термін, який часто використовується - скажімо, навчання. Після цього сформувати питання: що означає навчання для нас як вчителів та школи. Після того, як таке питання визначено, кожен записує на картці своє розуміння слова навчання. З індивідуального рівня переходимо до групового, коли команди із трьох чи чотирьох людей обговорюють те, що вони написали. Важливо, щоб кожна із груп поділилася своїм трактуванням та визначила, що на цьому етапі групового розвитку для них спільне у розумінні “навчання”, а що відмінне. Після цього можна перейти до наступних питань:
1. Хто навчається у школі? Чому? Чи це лише учні? Як навчаються вчителі і чому це важливо?
2. Як можна охарактеризувати навчальне середовище у нашій школі? Важливо запропонувати конкретні приклади.
Важливо почати. Якщо дуже страшно, спершу поекспериментуйте з учнями. Дайте їм таке завдання і надихніться їхніми успіхами у формулюванні думок і запитань. Обирайте різні поняття, які ви щоденно використовуєте і формувати спільне розуміння.
Рефлексія власного навчального та професійного досвіду. Перехід до кращої роботи у школі прямо залежний від індивідуального росту кожного окремого вчителя. Чи вистачає вчителю часу на аналіз свого досвіду у школі, у професії? Чи допомагає йому хтось у цьому (наставник, як варіант)? Чи є сформований внутрішній запит на аналіз і рефлексію? Рефлексія із грецької означає «повернутися назад». Подивитися на себе через певний період часу. Ці речі дуже індивідуальні. Проте в цілому запит, мабуть, поодинокий, бо культура рефлексії та аналізу у нас не лише в школі, але і суспільстві ще не сформована. Ця культура б мала рефлексію підтримувати і перетворювати у щоденну норму.
Тому вчитель може почати цей процес самостійно або ж за підтримки директора. Скажімо, взяти аркуш паперу чи стікери і виписати усі професійні здобутки за час вчителювання. Окрім цього, важливо виділити окремо як професійні, так і особисті досягнення (родина, хобі, інше). Додаткової уваги потребує те, над цим хотілося б працювати чи що хотілося б покращити. В цьому процесі можна залишатися максимально відвертим із собою, адже перелік, за Вашого бажання, ніхто не побачить. Проте процес буде ефективнішим, якщо Ви згодом обговорите результати із колегою, директором, чи людиною, якій довіряєте.
Обговорення сильних та слабких сторін школи серед групи вчителів. Бачення - довготермінова перспектива. Воно приходить із досвідом. Зараз у школах недостатньо альтернативного досвіду взаємодії та дії, тому іншого навчального досвіду для учнів очікувати складно. Проте важливо формувати спільне розуміння, де ми є і куди ми можемо і хочемо прийти. Шлях з часом конкретизується.
Для старту присвятіть одну із чергових нарад мозковому штурму над тим, в чому сильні сторони школи та що не працює зараз або ж мало працювати по-іншому. Для цього ви можете використати відому методику світового кафе та сформувати свій, що важливо - спільний, перелік, який може стати кроком до спільного розуміння, подальшого планування, а з часом - до спільного бачення.
Можливо, на перших етапах не всі вчителі будуть включені у процес. Це нормально. Важливо спиратися на 10-20% вчителів, які можуть запустити процес. Це ваше ядро, яке є свого роду лідерською командою школи. З часом кількість вчителів, які будуть більш активні - збільшуватиметься, відповідно до того, як процес ставатиме безперервним, відкритим та важливою частиною роботи вчителів. У довгостроковій перспективі це збільшуватиме рівень довіри серед вчителів.
Використання зворотного зв’язку, який несе корисну інформацію, а не лише похвалу.Більшість вчителів у школі працюють ізольовано. Тобто двері класу закриваються - і вчитель сам собі режисер. Проте кожна людина вчиться через взаємозв’язки з іншим. У школі це можуть бути колеги. Дослідження Організації економічної співпраці та співробітництва 2017 року про школи як організації, які навчаються, виділяє кілька складових, які уможливлюють не лише навчання учнів у школі, але навчання вчителів:
1. Спільне планування уроків - коли вчителі діляться досвідом, обмінюються напрацюваннями, матеріалами, викликами та перемогами;
2. Спільні обговорення досягнень тижня, що вдалося чи не вдалося вчителям під час уроків, що можна було б зробити краще чи по-іншому;
3. Відвідання уроків одне одного, хоча б на 15 хвилин. Лише подумайте, який потенціал мала б педрада, про яку згадували на початку, якби директор запропонувала обговорити спостереження із відвіданих уроків та точки покращення?
Дослідження говорить про те, що якщо в школах, які навчаються учнів, просто необхідно мати якісне навчання вчителів. В іншому випадку розвиток школи гальмується.
Важливим інструментом, який дає поштовх до погляду на себе зі сторони і зміни, є зворотній зв’язок. Хоч вчителів це часто і розуміють, досвіду використання зворотного зв’язку у школах часто немає з багатьох причин. По-перше, зворотній зв’язок може поставити під сумнів авторитет вчителя чи кинути тінь на дружні стосунки у колективі. Проте це не про дружбу - це про професіоналізм. Не про особисте, а про розвиток задля учнів, перш за все. По-друге, це звичка, яку треба напрацьовувати, щоб зворотній зв’язок був інформативним.
Спробуйте вчитися давати одне одному зворотній зв’язок - позитивний, негативний. Ключове, домовитеся про правила, формат та робіть це достатньо часто, щоб це стало звичкою. В інтернеті доступно багато ресурсів, які допоможуть розібратися із базовими принципами зворотного зв’язку.
Не все вдаватиметься. Щось провокуватиме конфлікти. Проте конфлікти - це теж можливість. Від них часто йде розвиток, бо формується певна домовленість чи спільне розуміння, як ми хочемо бути, взаємодіяти і розвиватися. Важливо щоденно працювати на цим і відчувати спільну відповідальність за процес, адже роль кожного важлива.
Це внутрішнє лідерство кожного вчителя - уможливити процес, відкритися, почати говорити одне з одним не лише про певні побутові речі чи події за кавою чи на перерві. Це великою мірою праця директора, лідерство директора - показати своїм прикладом, що все можливо, що ці кроки - частина подальшого руху школи і що це нормальний процес.
Без нього перейти до глибинних змін у школах нам буде ще важче. Тому - до роботи.
Юлія Василів для Освіта.ua.
Матеріал підготовлено і опубліковано у рамках проекту Українського Католицького Університету «Простір освітніх ініціатив».
Інформація щодо зарахування до стажу роботи періоду догляду за дитиною у контексті пенсійної реформи
04.11.2017
У зв’язку з високою увагою громадськості до питання зарахування періоду догляду за дитиною до стажу, Міністерство соціальної політики офіційно повідомляє.
До страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Так, до 01.01.2004 року до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток:
– для догляду за дитиною до 3-х років;
– у зв’язку з вагітністю та пологами;
– для догляду за дитиною згідно медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Також до трудового стажу до 01.01.2004 року включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Починаючи з 01.01.2004 року, час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу матері при умові, якщо особа доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при умові отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З 1 січня 2005 року внески за ці періоди сплачуються за рахунок коштів державного бюджету.
Сплата внесків за періоди перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами проводиться з 1 липня 2013 року.
Також, Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій” передбачені положення щодо врахування при визначенні права на призначення пенсії за віком зокрема періодів:
– перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;
– перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Читайте в інтерв’ю, що може замінити конкурс до перших класів, чи стане харчування у школах платним, коли запрацює сімейна освіта, скільки працюватимуть чинні директори шкіл, чи будуть посилені вимоги щодо прийому на роботу вчителів та як вони підвищуватимуть кваліфікацію по інтернету.
Деякі з питань “забігали наперед”, оскільки законодавство для імплементації окремих пунктів ще не розроблено, але з інтерв’ю можна зрозуміти бачення цих змін з боку міністерства.
ДЕРЖАВА БЕРЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ ВСІМ ДІТЯМ З 5 РОКІВ
– Новий закон передбачає, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково охоплюються дошкільною освітою, але батьки самостійно обирають способи та форми здобуття цієї освіти.
Якщо дитина з якоїсь причини не ходить до садочка, а виховується вдома, як перевірятиметься, чи здобула вона дошкільну освіту?
– На відміну від шкільної освіти, отримати яку є обов’язком кожного громадянина, і обов’язком держави є створити умови для отримання цієї освіти, у випадку дошкільної освіти держава взяла на себе обов’язок створити умови для того, щоб кожна дитина могла щонайменше в 5-річному віці отримати дошкільну освіту.
Ми створюємо умови для того, щоб кожна дитина могла потрапити до садочка. Ми беремо на себе зобов’язання. Але в Конституції немає обов’язку громадянина здобути дошкільну освіту. Тому дитині не потрібно жодного документу про те, що вона здобула дошкільну освіту.
– І рівень тих дітей, які не ходить до садочка, ніяк не перевірятимуть?
– Звичайно, контролювати тих, хто не ходить до садочка, ніхто не буде. Але ми намагаємося пояснити батькам і суспільству, що здобуття належної дошкільної освіти проектує успішність дитини в школі.
Навіть рік дошкільної освіти з 5 до 6 років значно підвищує освітні шанси дитини. І цей час не можна втратити цілковито.
Тому ті батьки, які беруть на себе зобов’язання, що дитина перебуває з ними вдома, повинні розуміти, що в цьому віці вже замало дитину просто годувати і займатися тільки збереженням її фізичного стану, а її треба інтенсивно розвивати. Це надзвичайно важливо.
– Щодо початку навчання у школі в законі написано так: “Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року”.
Виходить, що можна віддати дитину до школи і в 7 років?
– Як правило, з 6 років. Але діти дозрівають по-різному. Бувають дітки, у яких, наприклад, фізичний стан такий, що вони ще не готові до школи. Тоді не треба впадати в розпач, а треба дати можливість дитині природньо дійти до такої готовності до 7 років. Але далі ніж 7 років тягнути не можна, це жорстко написано в законі.
У нас колись були ситуації, що й до 8 років дитину тримали вдома. Ми цього вже не допускаємо, хіба що в окремих випадках, коли йдеться про дітей з особливими потребами.
Але ми зараз зіткнулися з ситуацією, коли деякі батьки кажуть, що вони тримають дитину до 7 років, бо їм нема з ким її лишити після школи, коли закінчуються уроки, а батьки на роботі. І тут нам треба вирішувати питання функціонування груп продовженого дня або шкіл повного дня.
Ми апелюємо до органів місцевого самоврядування, тому що це в їхніх повноваженнях – організувати роботу таких груп продовженого дня в початковій школі.
У більшості країн, які мають справді хороші освітні системи, початкова школа – це, як правило, школа повного дня.
У нас цієї практики немає. Вона коштує грошей, в це потрібно вкладати бюджетні кошти або принаймні створити батькам можливості надання платних послуг, коли вони можуть заплатити за цю послугу, але чітко знати, що їхня дитина буде доглянута до кінця дня.
ОДИН З НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ПІДХОДІВ ЗАМІСТЬ КОНКУРСУ ДО 1 КЛАСІВ – ЛОТЕРЕЯ
– За новим законом, конкурсний відбір до 1 класів не проводитиметься для дітей, які належать до території обслуговування школи.
А якщо це хороша школа, там працюють хороші викладачі, і туди хоче потрапити багато інших діток, крім тих, які належать до території обслуговування – тоді для тих дітей, які належать до території обслуговування, конкурс не проводиться, а для інших проводиться?
– Це дуже важке питання, і ми ще докладно випишемо цю процедуру в законі “Про загальну середню освіту”. Ми сподіваємося внести цей закон до парламенту навесні наступного року.
На мою думку, проведення конкурсу між дітьми 6-річного віку абсолютно неефективне, тому що воно не перевіряє цю дитину, а перевіряє її доступ до тих питань, які заготували для цього конкурсу, і знання правильних відповідей на них.
Тому наша ідея, і це також ідея передових освітніх систем, полягає в тому, щоб початкову школу зробити типовою для всіх.
Якщо ви говорите про хороші школи, куди хочуть потрапити діти, дуже часто це школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Тому зараз у нових навчальних планах ми взагалі будемо збільшувати кількість годин іноземних мов у всіх школах.
Кожна дитина як потенційний громадянин країни, яка буде в Європейському Союзі, мусить вільно володіти однією, а краще двома мовами Євросоюзу.
– Але що робити, якщо бажаючих потрапити до школи все ж буде більше, ніж місць?
– Тоді діти з території обслуговування школи мають першочергове право на зарахування до неї, а далі ми змушені взяти на себе це невдячне завдання і виписати принаймні правила проведення такої співбесіди з дітьми, на основі якої можна приймати рішення, зараховується ця дитина чи ні.
У різних країнах є дуже різні підходи до цього питання. Один з найбільш поширених підходів у такому випадку – це лотерея.
Для того, щоб виключити корупційні ризики, щоб виключити тенденційний підхід при оцінюванні такої маленької дитини, коли вона не може написати в рівних умовах якийсь тест, коли дуже суб’єктивне оцінювання, тоді, якщо є, наприклад, 5 вільних місць, на які претендує 20 дітей, то розігрується лотерея.
Однак я поки не знаю, як це може бути сприйнято українським суспільством.
– А чи може бути ситуація, коли дітей навіть з обслуговування школи більше, ніж вона може прийняти?
– Таке теж може бути, тому що в місцях інтенсивної житлової забудови часто не будують школи. І це одна з наших пріоритетних задач зараз – стимулювати органи місцевого самоврядування будувати соціальну інфраструктуру.
Або вони повинні працювати із забудовниками щодо їхніх зобов’язань з соціальної інфраструктури, або брати в них відповідні відрахування до бюджету і забезпечувати самим будівництво цієї соціальної інфраструктури.
– Але поки ця інфраструктура не збудована, таких дітей повинні взяти в іншу школу?
– Звичайно, тому що кожній дитині гарантується місце у школі. І це буде стимул для органів місцевого самоврядування, коли вони змушені будуть запропонувати, в яку школу йти тепер цій дитині.
Отже, вони змушені розбудовувати мережу шкіл.
БЕЗКОШТОВНЕ ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ – РІШЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
– Новим законом не передбачено спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням певних предметів.
Що буде з нинішніми спеціалізованими школами? Вони стануть звичайними початковими школами, з 5 класу однаковими гімназіями, а з 10 ліцеями?
– Не зовсім так. Профілізації немає на етапі початкової школи, початкова школа має бути однакова для всіх.
Натомість профілізація починається з 5 класу. Тому що там ви вже можете визначати, що більш притаманне для дитини. Наприклад, хтось може обрати поглиблене вивчення математики, а хтось – іноземної мови.
Школи взагалі будуть мати значно більше автономії у формуванні свого навчального плану. А якщо ми говоримо про старшу профільну школу, то там цієї автономії дійсно буде дуже багато.
Загальний цикл предметів буде завершений у 9 класі, а під час трирічної старшої профільної школи лише до 50% предметів – це будуть загальнообов’язкові предмети, а 50% можна буде набирати відповідно до профілю.
– У законі написано, що безкоштовне харчування в школах гарантується тільки для пільгових категорій учнів.
Чи це означає, що для інших воно стане платним?
– Відповідно до Бюджетного кодексу, органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити безкоштовне харчування пільговим категоріям, які й визначені в законі “Про освіту”. І ця норма почала діяти задовго до прийняття закону “Про освіту”.
Але там також написано, що органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати безкоштовним харчуванням й інші категорії дітей або повністю, або на засадах співфінансування, наприклад, 50/50 з батьками.
Це рішення виключно органів місцевого самоврядування.
СІМЕЙНА ОСВІТА ВЖЕ ПРАЦЮЄ
– Законом вводиться сімейна освіта, але не зовсім зрозуміло, що це буде на практиці. Чим така освіта відрізнятиметься від екстернату?
– Коли батьки погоджуються на сімейну освіту, вони несуть відповідальність за освіту цієї дитини. Бо коли ми говоримо про екстернат, то він передбачає і залучення педагогічних працівників, і поетапну перевірку досягнень цієї дитини, щоб пересвідчитись, що вона отримає той обсяг стандарту, який їй мала би гарантувати держава.
Натомість при сімейній освіті батьки беруть на себе повністю цю відповідальність.
Єдине, що ми передбачаємо – що на кожному етапі навчання, тобто після кожного класу, раз на рік дитина повинна прийти і засвідчити свої навчальні досягнення.
– А якщо ви побачите після 1 чи 2 класу, що дитина майже нічого не навчилася?
– Тоді ми мусимо рекомендувати батькам або віддати її до школи, або перевести її на екстернат, якщо ця дитина не може навчатися в школі з якихось причин.
Хоча ми зараз працюємо над тим, щоб кожну дитину можна було включити в процес навчання і вона не сиділа ізольована вдома. Тому що соціалізація – це одна з місій освіти.
– Коли сімейна освіта реально запрацює? Коли батьки зможуть написати заяву про сімейну освіту для дитини?
– Вони вже сьогодні можуть це робити. До цього часу можливість такого домашнього навчання була передбачена виключно для дітей, які мали якісь проблеми або, наприклад, навчалися в іншій країні, бо батьки виїхали. І потім ми засвідчували ці результати екстернатом, щоб отримати документ про освіту.
Зараз ми відкриваємо цю можливість для будь-кого, це може бути вашою свободою вибору.
Хоча моя надія як міністра полягає в тому, що ми поступово зможемо зробити таку систему освіти, щоб батьки не боялися віддавати своїх дітей до звичайної школи.
Тому що зараз ми маємо зовсім нове явище – коли освічені, прогресивні батьки не віддають дитину до школи, тому що вони не хочуть, щоб цю дитину в школі “зламали”, щоб зламали її психіку, силу волі, сформували в неї комплекси.
Саме тому філософія Нової української школи полягає в тому, щоб перейти від авторитарної педагогіки до педагогіки партнерства, в тому, щоб, окрім знань, ми переключилися на компетентності, щоб ми перейшли від фактично напихання знаннями дітей і відтворення алгоритмів до проблемно-пошукового, діяльнісного навчання.
Звичайно, це вимагатиме більше зусиль з боку вчителів. Але так працює сучасна школа в успішних освітніх системах.
ВЧИТЕЛІ Й ДИРЕКТОРИ – НАЙБІЛЬШ КРИТИЧНИЙ РИЗИК У РЕФОРМІ
– Згідно з законом, директори державних і комунальних шкіл тепер призначатимуться за конкурсом строком на 6 років. І працювати на посаді директора в одній школі можна буде не більше двох строків.
Але скільки працюватимуть чинні директори шкіл перед тим, як на їхні посади буде оголошено конкурс?
– У нас сьогодні директори працюють на різних засадах. Є ті, які працюють на засадах строкового контракту, і є ті, які працюють на безстрокових трудових угодах.
Під час впровадження закону всіх директорів, які працюють на безстрокових трудових угодах, ми запропонуємо перевести на строкові трудові угоди на найбільший передбачений термін – 6 років. Це й буде вважатися їхньою першою каденцією.
Для тих директорів, які сьогодні перебувають на строкових угодах, це буде вважатися їхньою першою каденцією.
– Законом передбачено, що зарплата педагогічних працівників зростатиме поступово з 1 січня 2018 року до 2023 року.
Чи вже відомо, наскільки зросте їхня зарплата з наступного року?
– Цього року ми підняли їм зарплату на 50%, наступного року вона зросте на 25%. Але це все ще недостатньо.
Закон пропонує достойний рівень заробітної плати – 4 прожиткові мінімуми для педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, але це потребує в сьогоднішніх цифрах 80 мільярдів гривень. Це значна частка взагалі освітнього бюджету України.
Тому ми будемо до цієї планки йти впродовж 5 років. Ми можемо просуватися швидше або повільніше, це зараз важко спрогнозувати, оскільки це залежатиме від стану бюджету держави.
– Чи будуть разом з підвищенням зарплати педагогічних працівників також посилені вимоги при прийомі їх на роботу?
Оскільки тепер вчителів приймає на роботу директор, чи не вийде так, що він призначатиме на ці посади, скажімо, своїх знайомих, які не дуже компетентні, а просто згадали, що колись отримували педагогічний диплом?
– По-перше, є критерії відповідності посаді. У спільному з фінами проекті ми зараз працюємо над профілем вчителя Нової української школи, визначаємо, які компетентності він повинен мати. Це буде вимога до вчителя, тим більше новоприйнятого на роботу. Крім того, звичайно, він повинен мати педагогічну освіту.
Я би дуже раділа, якби в нас справді був такий ажіотаж навколо посади вчителя, особливо з іноземних мов, інформатики, фізики. Нам дуже потрібні молоді талановиті вчителі.
Разом з тим питання компетентності вчителів і директорів є дуже важливим. Ми можемо написати чудові стандарти, розробити методики викладання, працювати над пропозиціями з підвищення кваліфікації вчителів, давати можливість добровільної сертифікації і робити надбавки, але якщо директор школи на місці не буде сповідувати наші цінності і якщо вчителі не будуть творчо впроваджувати ці нові методики, у нас не зрушиться реформа.
І це, мабуть, найбільш критичний пункт взагалі ризиків, які є у цій реформі.
Тому для нас так важливо підтримати вчителів – і їхній соціальний статус, і ставлення до них у суспільстві.
– З 2019 року почне діяти норма про 20% надбавку вчителям, які добровільно пройшли сертифікацію.
Що приблизно являтиме собою сертифікація? Очевидно, це буде не те, що атестація, а щось зовсім інакше.
– Атестація, на жаль, себе дуже дискредитувала. Сьогодні сертифікацією ми хочемо зробити альтернативу атестації, але ми робимо це поступово. Я думаю, що сертифікація з часом витіснить атестацію. Поки що ми залишаємо два механізми.
Сертифікація передбачає два етапи. Перший етап – це зовнішнє тестування. Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмету. Він буде мати декілька компонентів.
Друга частина – це моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі. Тому що одна справа – теоретичні знання, а друга справа – як він працює з дітьми безпосередньо. Це буде здійснювати Державна служба якості освіти, яка буде мати відповідні регіональні підрозділи.
Очевидно, нам потрібна широка фахова дискусія про те, що має бути в програмі такого тесту, а також які критерії мають перевірятися Державною службою якості освіти. І це теж велика робота, яку ще потрібно здійснити.
ВЧИТЕЛІ ЗМОЖУТЬ ПІДВИЩУВАТИ КВАЛІФІКАЦІЮ НА КУРСАХ PROMETHEUS АБО COURSERA
– Згідно з новим законом, з початку 2018 року вчителі зможуть підвищувати кваліфікацію навіть у суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб, які не мають ліцензії на підвищення кваліфікації. Що, наприклад, це може бути?
– Зараз вчитель зобов’язаний буде на базі Інституту післядипломної освіти або будь-якої іншої інституції, яка має ліцензію на післядипломну освіту, пройти тільки половину часу, відведеного на підвищення кваліфікації.
А другу половину часу він може використати через самоосвіту, і будуть описані відповідні форми освіти, які можна зарахувати як підвищення кваліфікації, а також на базі громадських організацій, інших інституцій, в яких немає ліцензії, але які зараз прекрасно здійснюють підвищення кваліфікації вчителів новітніми методами.
Наприклад, є такі громадські організації, які спеціалізуються на освіті для дітей з особливими потребами.
Сьогодні, коли цей закон відкриває і гарантує можливість інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами, це означає, що всі вчителі повинні знати особливості цих дітей і вміти працювати з ними.
І тому нам потрібно залучити не тільки інститути, а й інші організації, які можуть здійснювати таку підготовку.
Я також не приховую – щоб це ввійшло в практику життя, нам треба подолати дуже багато бюрократичних бар’єрів.
Нам треба узгодити постанову Кабінету міністрів, яка має бути погоджена Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством соціальної політики про те, що бюджетні гроші можуть іти до громадської організації, яка перебуватиме в реєстрі Міністерства освіти як така, що виконує вимоги до підвищення кваліфікації вчителів.
– Тобто все ж потрібно буде обирати з реєстру?
– Ці організації все одно повинні відповідати певній низці критеріїв.
Це не може бути, наприклад, громадська організація, створена двома людьми, яка ніколи в житті цим не займалася, а зараз претендує, що до неї прийдуть вчителі на підвищення кваліфікації.
– А онлайн-курси типу Coursera не зараховуються?
– Можуть зараховуватися, чому б і ні. Зараз Prometheus переклав з Coursera дуже багато цікавих речей, самі курси Coursera можуть бути. Але має бути сертифікат, який засвідчить, що ви пройшли цей курс.
Усі ці правила будуть виписані у відповідній постанові Кабінету міністрів.
У ПІЛОТНИХ КЛАСАХ ДІТИ З БІЛЬШИМ БАЖАННЯМ ХОДЯТЬ ДО ШКОЛИ
– Як будуть навчатися 22 тисячі вчителів, які набиратимуть перші класи 2018 року і мають працювати вже за новим Стандартом початкової освіти відповідно до концепції Нової української школи?
– Їхнє підвищення кваліфікації буде складатися з двох етапів.
Перший – це дистанційний курс, який ми зараз готуємо разом з платформою EdEra. Вони матимуть з початку року пройти цей курс, який буде завершуватися ранньою весною.
Другий – влітку в них буде очний курс із тренерами, яких ми вже почали готувати. Там вчителі мають імплементувати те, що їм дав дистанційний курс.
Це дуже велике завдання, але це також має запустити інший підхід до підвищення кваліфікації вчителів, який закладений у новому законі.
– Які ваші враження після першої чверті пілотування нового Стандарту початкової освіти у 100 школах? Чи справляються з поставленими завданнями вчителі пілотних шкіл? Адже вони не так уже й багато вчилися влітку.
– Звичайно, це був такий “бліцкриг” із їхньою підготовкою. Позитив був у тому, що це ті вчителі, які вирішили піти в цей пілот. Тобто вони прийняли власне рішення, вони розуміли, що їм доведеться змінюватися.
Я буваю в цих школах, тому що мені самій дуже важливо і цікаво зрозуміти, як ці перетворення з вчителем відбуваються і як це впливає на дітей. У нас є школи, де є класи і звичайні, й пілотні.
Коли заходиш у такий клас, то безпомилково одразу можеш побачити різницю. Вона починається навіть з того, як оформлені стіни. В пілотних класах стіни надзвичайно динамічні, вони всі завішані роботами дітей.
Діти починають свій день з ранкової зустрічі на килимку, де вони сидять і обговорюють, що вони будуть робити впродовж цього дня, які в них враження про попередній.
Далі діти або працюють в групах, і парти об’єднуються, або парти встановлені в ряди. Тобто там значно більше динаміки.
Що я помітила – це більше радості в очах дітей.
Я дуже хвилювалася, особливо за наших досвідчених блискучих вчителів, які теж прийшли в цей пілот. Мене хвилювало, чи вони зможуть переключитися на нові методи, як вони до цього поставляться.
І мені приємно, що вони визнають, що діти з більшим бажанням ходять до школи. Я навіть почула таку думку: “Шкода, що ми раніше цього не знали”. Це дає надію.
Але я чітко розумію, що це зовсім не означає, що ті 22 тисячі вчителів, які прийдуть у перші класи наступного року по всій Україні, будуть готові до таких змін. І тому нам потрібна підтримка батьків.
Я думаю, що активні батьки, які будуть віддавати дітей до перших класів, люди середнього віку, які знають, що таке активна громадянська позиція, будуть найкращими “громадськими спостерігачами” реформи.
МОН ухвалило нові навчальні програми з фізики та астрономії для старших класів
03.11.2017
Вчора, 2 листопада, Колегія МОН ухвалила нові навчальні програми з фізики та астрономії для 10-11 класів.
Про це повідомила заступник директор Національної академії педагогічних наук Тетяна Засєкіна на своїй сторінці у Facebook.
“Якщо точно, то попередньою Колегією (28 вересня) були затверджені всі програми (крім фізики). Усі вони містять компетентнісний підхід – розкривають роль предмета у формуванні ключових компетентностей, зореєнтовані на результат, окільки замість “вимог” – очікувані результати. Усі вони дворівневі: рівень стандарту і профільний”, – прокоментувала Тетяна Засєкіна “Новій українській школі”.
Зокрема, рівень стандарту для фізики та астрономії складається з трьох годин, а профільний рівень – шести годин. За словами заступника директора НАПН, ухвалені програми мають оприлюднити протягом тижня.
“Є певні зрушення щодо запровадження інтеграції в старшій школі – як експериментальні затверджено інтегровану історію і інтегровані природничі науки. З природничих ми незабаром розпочнемо масштабний експеримент, підготовку вчителів і розробку ресурсу для учнів”,– додала Засєкіна.
Зазначені інтегровані курси пропонується вивчати в 10-11 клсах як непрофільні предмети. Наступного навчального року школи зможуть обрати викладання інтегрованого курсу або окреме вивчення всесвітнього та історії України чи хімії, фізики, біології, географії, астрономії.
Докладніше про інтегрований курс з природничих наук читайте в інтерв’ю з однією з авторок Інною Дьоміною.
Надбавка за престижність стане обов’язковою, - МОН
02.11.2017
Підвищення зарплати педагогів на 2018 рік передбачатиме просування оплати праці на 1 тарифний розряд єдиною тарифною сіткою та фіксування надбавки за престижність на рівні 20% для всіх вчителів. Про це сказала міністр освіти Лілія Гриневич, під час зустрічі з керівниками обласних управлінь освіти.
«Якщо зараз обсяг надбавки за престижність – рішення місцевої влади, то з 2018-го ми робимо її обов’язковою. Очевидно, що ці гроші передбачені в межах освітньої субвенції, яку ми даємо на зарплати вчителів з держбюджету. Кращі педагоги – наприклад, ті, що візьмуть перший клас в межах реформи НУШ, вчителі в інклюзивних класах та інші мають отримати надбавку на рівні 30%», – сказала міністр.
Разом з тим, коментуючи слова Гриневич, заступник міністра освіти Павло Хобзей запевнив, що грошей на оплату праці вчителів у 2018 році має вистачити.
«Цього року зарплату вчителів ми розраховували за формулою, тобто адресно для кожного регіону, враховуючи особливості місцевості та кількість учнів. Грошей вистачить. Однак, навіть якщо рахувати примітивно, просто збільшивши відсоток, теж все виходить. У нас наприкінці 2017 року залишиться 6 млрд невикористаної освітньої субвенції – тобто це ті кошти, які ми дали вам на місця на зарплати вчителям, а ви їх вже фізично до кінця року не використаєте. Якщо розраховувати збільшення на 25% без цих 6 млрд, все збігається», – зазначив Хобзей.
Передбачається, що залишки освітньої субвенції перейдуть на 2018 рік та використовуватимуться цільово на матеріально-технічне забезпечення та інші потреби освіти.
У бюджеті на 2018 рік закладено 1 млрд гривень на створення нового освітнього простору – ці гроші мають бути використані на обладнання для всіх перших класів в Україні
02.11.2017
У бюджеті на 2018 рік закладено 1 млрд гривень на створення нового освітнього простору – ці гроші мають бути використані на обладнання для всіх перших класів в Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час наради з керівниками обласних управлінь освіти сьогодні, 2 листопада 2017 року.
«2018 рік пройде під гаслом Нової української школи. Тому ми маємо виконати 3 завдання: підтримати та навчити вчителів, створити новий освітній простір і привести в школи сучасні технології. Щодо підготовки вчителів, взимку ми запускаємо дистанційний курс для них, зараз уже закінчуємо фінальні тренінги з підготовки тренерів, які проводитимуть очні сесій з педагогами. Дуже важливо, щоб процес навчання був злагоджено організований. Тренери, яких ми підготуємо, мають отримати майданчики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а також по області, аби вони могли їздити. Це буде краще – щоб не збирати всіх вчителів у центрі, а щоб тренер міг до них приїхати. Окрім цього, ви як очільники обласних управлінь освіти найкраще знаєте графік життя освітян регіону – ви маєте створити внутрішній календар очних тренінгів, аби це навчання було максимально зручним для всіх», – розповіла Лілія Гриневич.
Стосовно нового освітнього середовища, Міністр підкреслила, що місцеві органи мають відповідально поставитись до усіх закупівель.
«Це вже підготовка до 1 вересня, роботи багато. Завдяки сприянню та розумінню з боку Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в проекті бюджету на 2018 рік закладено 1 млрд гривень на закупівлю обладнання для перших класів по всій Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Ми не будемо здійснювати закупівлі централізовано, а передамо гроші на місця. Також ми дамо перелік необхідного обладнання. Ми вже зараз розпочинаємо роботу над цим переліком, просимо вас надати до нього пропозиції, адже усі ці матеріали є у вас в пілотних школах. Оцініть разом з вчителями, що дійсно допомагає в роботі, можливо, потрібно ще щось додати, і тоді ми зможемо оптимально отримати усе необхідне для школярів приладдя», – додала очільниця МОН.
Вона також поінформувала керівників управлінь освіти, що МОН наразі веде переговори з The LEGO Foundation, аби вони допомогли розширити спектр пізнавальних методик, які використовують вчителі для навчання дітей у молодшій школі. «Розповім вам також про цікаву ідею Прем’єр-міністра. Ви знаєте, що ми в проекті бюджету на 2018 рік заклали 54 млн гривень на створення освітньої онлайн-платформи, де розміщуватимуться інтерактивні матеріали для вчителів та учнів. Звісно, перші матеріали завантажуватимуться для початкової школи. Один з найбільших викликів – навчити вчителів користуватися цими можливостями та дати вам якісну модель створення класів, обладнаних відповідною технікою. Зараз ми розглядаємо можливість обладнати на рівні кожної області модельні центри в школах. Фактично, це клас повністю обладнаний мультимедійними матеріалами – від інтерактивних дошок до планшетів для дітей. У них відпрацьовуватимуться ефективні методики навчання дітей з використанням інформаційних технологій, також на їхній базі оплачуватиметься ставка для вчителя, який навчатиме вчителів. Тобто освітяни області на базі цього центру зможуть побачити, як ефективно використовувати таке обладнання на практиці та навчитися цьому», – пояснила Лілія Гриневич.
Нагадуємо, що на зустрічі з керівниками обласних управлінь освіти також йшлося про те, що до 1 грудня всі школи мають виконати вимогу Закону «Про освіту» та оприлюднити інформацію про надходження та використання коштів
На Рівненщині розпочалась підготовка вчителів Нової української школи
01.11.2017
Із вересня 2018 року в усіх школах країни розпочнеться навчання за моделлю Нової української школи. Вже сьогодні маємо школи, які пілотують новий держстандарт. А саме, Рівненська ЗОШ №18, Рокитнівська ЗОШ №3, Дубенська ЗОШ №1 та Великоомелянський НВК Рівненського району.
Хто ж готуватиме вчителів початкової ланки? Хто сертифікуватиме новий держстандарт? Скільки буде тих агентів змін?
У Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти вже розпочато перепідготовку вчителів-новаторів. Перших сорок педагогів міста Рівне вже навчаються реалізовувати Новий стандарт на практиці. Загалом, планується підготувати 920 освітян початкової ланки області.
Що ж вчитимуть агенти змін?
Розроблятимуть свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів. Визначатимуть тривалість уроку і форму його проведення, компетентністні та інтегровані підходи, нові методики та технології тощо. Адже, для учнів нової початкової школи найважливіше те, що навчання має проходити через дослідження та особистий досвід, через роботу в групі та соціалізацію, роботу над спільними проектами, що заохочуватиме їх до навчання, мотивуватиме бути успішними.
Де можна ознайомитись із новим стандартом?
Для підтримки вчителів створено Національну електронну платформу http://nus.inf.ua/. А також на сайті Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти розміщено рубрику із методичними рекомендаціями, із навчальними програмами предметів і курсів, інформацію про ресурси та засоби оцінювання.
Тут слід визнати, що впровадження Нової української школи справді вимагатиме від педагогів додаткових творчих зусиль, ініціативи, свіжих підходів та креативності. Освітяни повинні кардинально змінити не тільки програми та методику, а й професійний кругозір.
У МОН пояснили, для чого школярам 12–й рік навчання
31.10.2017
У Міністерстві освіти і науки вважають, що додатковий рік дасть можливість старшокласникам не ходити до репетиторів, а отримувати поглиблене навчання необхідних предметів у старшій школі.
Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич в ефірі телеканалу “ZIK”.
Вона зауважила, що за новим освітнім законом, Україна переходить “від школи з напиханням знаннями до школи компетентностей”. Тобто випускники шкіл мають не просто отримати знання, а й уміти їх застосувати: пошук інформації, м’які навички, вміння вчитись впродовж життя, критичне мислення, робота в команді і т.д.
“Щоб цьому навчити, вчителю не досить прийти і щось розказати, аби діти відтворили цю інформацію. Потрібно більше навчального часу. Для того, щоб людина аргументувала свою думку, працювала над проектом, потрібно більше спілкування”, – вважає міністр.
Також Гриневич наголосила, що 12-й рік навчання перетворить старшу школу з дворічної на трирічну.
“Сьогодні діти, вивчаючи весь спектр предметів, не мають часу на поглиблене вивчення тих предметів, які їм будуть потрібні для продовження освітньої кар’єри. В результаті вони йдуть до репетиторів, не відвідують школу, ще й мусять платити за додаткове навчання“, – зазначила вона.
Трирічна старша школа, за словами керівниці МОН, має дати учням можливість сконцентруватися на поглибленому вивченні тих предметів, які їм будуть необхідними згодом.
Окрім того, Гриневич наголосила, що 11-річна школа є лише в трьох країнах Європи: Росії, Білорусі та Україні.
“І ми сьогодні законом “Про освіту” виходимо з цього прокрустового ложа пострадянської системи освіти: за цілями освіти – це ключові європейські компетентності 21 століття, за методами, на які ми будемо орієнтуватися, за тривалістю навчання“, – сказала вона.
Раніше Гриневич розповіла, що МОН хоче запровадити англомовне викладання деяких предметів у школі.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”, за яким упроваджується 12-річне навчання в школі.
У старшій школі (10—12 класи) 50% предметів належатимуть до варіантивної складової – тобто такої, яку учні зможуть обирати самостійно.
Також, за словами радниці міністра освіти і науки Іванни Коберник, 12-річну школу буде наповнено новим змістом.
МОН хоче запровадити англомовне викладання деяких предметів у школі
31.10.2017
У Міністерстві освіти і науки хочуть підвищити рівень володіння українцями іноземних мов, зокрема запровадивши навчання деяких предметів англійською чи іншою мовою Європейського Союзу.
Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич в ефірі телеканалу “ZIK”.
Гриневич стверджує, що для міністерства дуже важливо, аби школярі володіли мовами ЄС. Тому зараз збільшується частка викладання, наприклад, англійської, німецької та французької мов.
“У нас є елітарні школи з поглибленим вивченням іноземних мов. І батьки намагаються потрапити в них. Суть полягає в тому, щоб ми могли у всіх школах України збільшити кількість годин для іноземних мов, а також запровадити викладання деяких предметів, наприклад, англійською мовою.Це важкий шлях – нам потрібні вчителі, методики навчання. Але нам треба вивести знання англійської із елітарної можливості до того, що неї повинен володіти кожен випускник загальної середньої школи“, – зазначила Гриневич.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”, за яким однією з компетентностей, яку повинні мати випускники шкіл, є володіння іноземними мовами.
УЧИТЕЛІ ЗМОЖУТЬ ПРОАНАЛІЗУВАТИ, ЯК ВИКОНУЮТЬ ЗАВДАННЯ ЗНО ЇХНІ УЧНІ
31.10.2017
Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти підготували дані про виконання завдань зовнішнього незалежного оцінювання випускниками закладів освіти 2017 року. Дані доступні в розділі «Керівникам навчальних закладів».
Уперше представники закладів освіти матимуть можливість проаналізувати, як виконали те чи інше завдання тесту з кожного предмета їхні учні (інформацію подано в розрізі класів), а також порівняти результати виконання завдання випускниками школи з показниками на рівні району, міста. Для кожного із завдань сертифікаційної роботи вказано відсоток набраних учнями класу (закладу) балів від максимально можливої кількості тестових балів, що могли отримати учні, які проходили тестування з певного навчального предмета.
Сподіваємося, що надані матеріали допоможуть педагогічним працівникам проаналізувати рівень засвоєння учнями навчального матеріалу з відповідної теми та скоригувати процес викладання навчальних предметів.
Нагадуємо, що вхід до розділу «Керівникам навчальних закладів» можливий за логіном і паролем, отриманими від регіонального центру оцінювання якості освіти.
На початку навчального дня діти сідають колом. Хвилин 10 вони невимушено спілкуються, грають в ігри, співають пісні, обговорюють, чим займатимуться далі.
Більшість їхніх уроків – інтегровані. Тобто кілька годин щодня учні не мають чіткого поділу на предмети, а всебічно розглядають якусь певну тему, занурюються в неї, заодно навчаючись читати, рахувати, малювати, мислити, робити творчі проекти. Парти в класі стоять не рядами, а об’єднані по 4 або по 6, бо більшість завдань діти виконують в групах.
На уроках вони слухають музику та звуки природи, дивляться відео, читають книжки за власним вибором, виконують фізичні вправи, сидять на підлозі, на перерві грають у рухливі ігри надворі.
Це не Фінляндія й не США, це навіть не альтернативна й не приватна школа. Це українська реальність. Реальність, яку зустріли на Рівненщині, у Великоомелянському НВК «Школа-гімназія». А все тому, що цей навчальний заклад пілотує проект «нова українська школа».
«Може скластися враження, що діти взагалі не будуть вчити математику, мову, а будуть тільки гратися. Це не так. Звісно, ядро знань залишиться. Воно просто буде виокремлене і почищене від непотрібної і другорядної інформації, яка, якщо ти не є фахівцем, тобі не знадобиться. Все буде покладено на практичну площину», – зауважила директор Великоомелянського НВК Алла Чекулаєва.
Влітку вчителі пілотних класів проходили навчання за новими методиками, які відтепер будуть застосовуватися в початковій школі. Учителі-першопрохідці детально розбирали новий стандарт, вчилися проводити інтегровані уроки, планували тематичні тижні, застосовувати стратегії розвитку критичного мислення, навчалися основ нейропсихології тощо.
«Вчителям дали свободу – міняти теми місцями, можливість виділити більше часу на вивчення тої чи іншої теми, самим вигадати приклади, користуватися різними матеріалами. Вчителі початкових класів викладають майже всі предмети, і їм зручно поєднання предметів, вони можуть розкрити тему з різних боків. А тема, до речі, вивчається тиждень”, – говорить директор школи-пілоту.
«Новим стандартом педагоги задоволені. А батьки ще більше. Бо діти не носять важкі портфелі, не сидять над зошитами, а, просто і швидко виконують завдання вчительки дорогою зі школи», – говорить Алла Чекулаєва.
Насправді це лише початок аналізу, який зачепив тільки верхівку айсбергу. Але вже зараз оптимістичний в цілому проект нової української школи доводить, що вчитися можна граючись та без зубріння.
Як оплачувана робота впливає на успішність дітей у школі – дослідження PISA
29.10.2017
Учні, які працюють у вільний час, можуть отримати новий досвід та знання і заробити грошей, проте через це вони також можуть витрачати менше часу на навчання та дозвілля.
Про це свідчать результати дослідження “PISA 2015 Results (Volume III): Students” Well-Being’, проведеного серед країн, які складали тестування PISA у 2015 році (наразі останнє таке тестування).
Оплачувана робота або робота вдома – звична справа для підлітків. У середньому, у країнах OECD (Організація Економічного Співробітництва та Розвитку, яка проводить тестування PISA) близько 23% учнів зазначили, що мають оплачувану робту, і 73% – що допомагають у домашніх справах перед або після школи.
У середньому, у країнах OECD на 6% більше дітей з бідних сімей працюють за гроші, ніж дітей із родин з більш високим достатком (26% проти 20%). Найбільший зв’язок між соціально-економічним становищем учня та оплачуваною роботою виявили в Перу (там на 29% менше дітей більш заможних родин мають оплачувану роботу).
У 16-ти країнах учні з менш заможних сімей частіше допомагають вдома, ніж учні із заможних родин. У П-Ш-Ц-Г (Пекін – Шанхай – Цзянсу – Гуандун) (Китай), Колумбії, Перу, Катарі та Арабських Еміратах до домашньої роботи більш залучені як хлопці, так і дівчата. Та розрив у 10% та більше між дівчатами та хлопцями є в П-Ш-Ц-Г (Китай), Колумбії, Коста Ріці, Греції, Угорщині, Перу, Катарі, Сінгапурі та Арабських Еміратах.
Водночас у середньому в країнах OECD та в усіх скандинавських країнах (окрім Ісландії) діти із заможних родин частіше допомагають вдома, ніж учні з менш заможних сімей.
Наявність великої кількості братів та сестер, проживання з кимось одним з батьків або з представниками кількох поколінь впливають на посилення попиту на роботу серед підлітків. Також немає сильної кореляції між рівнем економіки країни, ВВП на душу населення та середньою часткою учнів, які допомагають вдома або мають оплачувану роботу.
На 11% більше хлопців працюють за гроші, ніж дівчата, водночас вони рідше виконують неоплачувану домашню роботу.
Також дослідники дослідили, що в 16 країнах Африки та Азії, що розвиваються, дівчата, які мають братів, частіше допомагають вдома, ніж хлопці. Особливо це відчутно в азійських країнах.
Дослідники вважаь, що в країнах, які роздліляють хлопців та дівчат для виконання різних завдань, ця різниця, скоріш за все, є результатом обмежених можливостей професійно-технічної освіти для дівчат, у порівнянні з хлопцями.
Учні, які мають оплачувану роботу або працюють вдома, показують нижчі резульатати в науковій сфері. Різниця в результатах більша серед тих, хто працює за гроші. У середньому, серед країн OECD різниця в наукових результатах між тими, хто допомагає вдома, і тими, хто цього не робить – 13 балів. Різниця між учням, які працюють за гроші, та тими, хто ні – 55 балів.
Частина цих результатів може залежати від особистого вибору кожного учня, – пишуть дослідники. Зокрема, якщо дитина входить у підлітковий вік зі стійкими академічними інтересами та цілями, то вона може обирати менше працювати , поки вчиться в школі. Навіть якщо вона має роботу, то обмежуює її тривалість, аби не ризикувати оцінками.
Ті ж, хто обирають тривалу роботу (протягом багатьох годин), частіше не бачать сенсу в приналежності до школи, вдаються до деструктивної поведінки та отримують нижчі оцінки. Для багатьох учнів, які не залучені до школи, робота – це передвісник того, що учень піде зі школи. З цього погяду, зайнятість прямо не заважає успіхам у школі. Це дії, яких дотримуються учні, які вже не прагнуть академічної успішності або не бажають здобути високий рівень освіти.
Негативне відношення між робочим статусом студентів та академічною успішністю більш сильне серед дітей з заможних родин, ніж з бідних. У середньому серед країн OECD, учні із заможних сімей, які працюють за гроші, показали на 68 бали нижчі результати, ніж діти з заможних родин, які не працюють (найбільший розрив зафіксовано в Південній Кореї – 122 бали). Серед дітей з незаможних родин цей розрив складає 49 балів.
Проте дослідники пишуть, що їм потрібно більше даних, аби повністю зрозуміти мотивацію учнів до роботи або до обмеження її інтенсивності. Малоймовірно, що учні з заможних сімей обирають працювати, тому що зобов’язані це робити.
Допомога в домашніх справах має менш сильний зв’язок з успішністю в школі. У середньому, серед країн OECD хлопці, які відповіли, що допомагають вдома, отримали на 14 балів менше. Серед дівчат ця різниця становить 10 балів.
Оплачувана праця може вимагати більше годин роботи та більш регулярних зобов’язань, ніж робота вдома – роблять висновки дослідники.
Учні, які мають оплачувану роботу, показали майже таку ж вдоволеність життям, як і ті, хто не працюють. Різниця становить лише 0,2 бали за 10-бальною шкалою, у середньому в OECD-країнах.
Проте на 5% більше учнів, які працюють, показали, що вони відчувають себе аутсайдерами в школі. Також серед них на 11% більше учнів, які збираються полишити формальну освіту після закінчення середньої школи, на 9% більше таких, які запізнюються в школу, та на 4% більше тих, хто часто прогулює.
Водночас домашня робота має слабший зв’язок з негативними відчуттями учня до школи.
Опитувальник PISA не захоплював деталі щодо тривалості, частоти повторювання та типу роботи, до якої були залучені учні. Дослідники наголошують, що дані забезпечують лише побіжне враження щодо роботи серед 15-річних школярів та залежності роботи та благополуччя.
У ста пілотних школах викладатимуть за методикою LEGO
29.10.2017
У ста пілотних школах викладатимуть за методикою LEGO, а також тренери The LEGO Foundation до кінця року проведуть тренінги для вчителів Нової української школи, які наступного року навчатимуть перші класи за новими методиками.
У другому півріччі кожну дитину в експериментальних класах пілотних шкіл мають забезпечити спеціальним набором “Шість цеглинок”. Як пояснює генеральний директор The LEGO Foundation Джон Гудвін, “Шість цеглинок” – це технологія навчання, яка допоможе учням тренувати пам’ять, розвивати моторику і творчо мислити. Через гру вони зможуть навчитися, наприклад, таким умінням як вирішення проблемних завдань.
“Ми дуже зацікавлені в співпраці, тому що справді хочемо змінити нашу школу і підхід до навчання. Насамперед, це стосується початкової школи, з якої в наступному навчальному році почнеться реформа і діти підуть в перший клас Нової української школи“, – зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Як зазначає прес-служба МОН, у восьми областях України діє проект “Сприяння освіті’, в якому The LEGO Foundation забезпечує дошкільні навчальні заклади та початкові школи ігровими наборами, проводить навчання педагогів та надає методичний супровід.
Нагадаємо, вчителі, які візьмуть перші класи в 2018 році, пройдуть очне та дистанційне навчання. Під час віддаленого навчання педагогів ознайомлять з новими методиками викладання, а на очних курсах вчителі зможуть спробувати ці методики на практиці.
Міністерство освіти і науки підтримало ініціативу Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація нової економічної освіти» щодо впровадження щорічного святкування та популяризації Всеукраїнського просвітницького заходу «Тиждень фінансової грамотності в Україні-2017». Про це йдеться у відповідному листі відомства.
У Міносвіти наголошують, що метою проведення Тижня фінансової грамотності є формування у дітей і молоді сучасних принципів ставлення до грошей та прийняття ними виважених фінансових рішень.
У зв'язку з цим міністерство звертається до органів управління освітою обласних держадміністрацій та ректорів обласних ІППО з проханням забезпечити належне інформування адміністрацій закладів освіти, методичних служб та педагогів про святкування та відзначення Всесвітнього дня заощаджень 31 жовтня й участь у просвітницькому заході «Тиждень фінансової грамотності в Україні-2017», що відбудеться з 06 до 15 листопада 2017 року.
Звіт про проведення заходів (фото, презентація, текстова інформація, тощо) та кількість залучених учасників необхідно надіслати на адресу: tantsuz@gmail.com та 2975027@ukr.net.
Батьків можуть оштрафувати, якщо дитина пропускає школу без пояснення причини
27.10.2017
Якщо дитина без пояснення причини не приходить до школи понад 10 днів, це може грозити батькам штрафом у кількадесят гривень.
Про це йдеться в матеріалі львівського видання “Експрес”.
“Дитина не може прогулювати школу без поважної причини. Якщо школяр пропускає уроки за сiмейними обставинами, то батько чи мати повиннi написати пояснення, у якому мають вказати причини вiдсутностi учня. Як правило, попередньо батьки телефонують класному керiвниковi та кажуть, що дитини цього дня не буде, а пiзнiше пишуть пояснення“, – каже начальниця львівського управлiння освiти Зоряна Довганик.
Також вона зазначає, що коли дитина захворіла, то обов’язково потрібно отримувати довідку від лікаря. Адже якщо дитина 10 днів поспіль не приходить до школи без пояснення причини, навчальний заклад має повідомити про це поліцію та службу в справах дітей.
“Такi правила поширюються на всi школи України та регламентуються постановою Кабiнету мiнiстрiв №684 “Про затвердження Порядку облiку дiтей шкiльного вiку та учнiв” (пункт 13)”, що набула чинностi 13 вересня 2017 року“, – пояснює Довганик.
Втім, додає вона, за прогули дитину не можуть відрахувати.
Водночас начальник львівської обласної служби в справах дітей Володимир Лис пояснює: коли дитина без пояснення причини не приходить до школи, то спершу працівники служби “проводять роз’яснювальну роботу” з батьками.
“Якщо це не допомагає, то наступного разу батьків уже можуть притягнути до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ухилення вiд виховання дитини. Сума штрафу невелика – кiлькадесят гривень. Якщо й це не допоможе, то їх навiть можуть позбавити батькiвських прав. У цьому випадку насамперед йдеться про дiтей з неблагополучних сiмей”, – зазначає Лис.
Нагадаємо, Кабмін визначив новий Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів, який прямо забороняє залучати працівників навчальних закладів до організації та ведення обліку.
А ось тут ми докладно розказували, як відбуватиметься облік дітей шкільного віку.
“Із 7 до 30 листопада відбудеться другий пілотний етап моніторингу початкової освіти. Його основне завдання – удосконалити технологічні процеси проведення моніторингу, а також апробувати тестові завдання та анкети для учнів-випускників початкової освіти“, – зазначено в повідомленні.
Згідно з наказом МОН, другий етап моніторингу відбудеться в навчальних закладах 13-ти регіонів: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Харківська, Херсонська області та місто Київ.
“Оскільки теперішні четвертокласники ще не оволоділи навчальною програмою початкової школи, у пілотуванні братимуть участь учні 5-х класів 2017/18 навчального року“, – пояснюють у центрі.
Нагадаємо, що перший етап пілотування тривав з 3 до 19 травня. За підсумками підготовлено анкету для вчителя, а також визначено можливість використання окремих тестових завдань для основного етапу дослідження, що відбудеться 2018 року.
За результатами двох етапів пілотування буде відпрацьовано технологію проведення й укладено тестові зошити для моніторингового дослідження 2018 року.
Навесні 2018 року Український центр оцінювання якості освіти проведе моніторингове дослідження читацької й математичної компетентностей четвертокласників. Детальніше про моніторинг початкової освіти можна прочитати за цим посиланням.
МОН затвердило комунікаційну стратегію на 2017-2020 роки
27.10.2017
Міністерство освіти і науки України затвердило комунікаційну стратегію МОН на 2017-2020 роки. Відповідне рішення ухвалене Колегією Міністерства, стратегія доступна для ознайомлення на офіційному сайті за посиланням.
Мета створення стратегії – підвищити рівень довіри громадян до дій МОН, зміцнити підтримку реформ, трансформувати традиційну інформаційно-роз’яснювальну роботу, перетворивши її на комунікаційну.
Це передбачає не лише одностороннє інформування про діяльність і вже прийняті рішення, а прозорість роботи Міністерства, участь у виробленні рішень зацікавлених стейкхолдерів, цільових груп освітньої та наукової сфер, громадськості. Будуть створені механізми двостороннього обміну повідомленнями та ефективного врахування суспільної й експертної думки.
«Під час роботи над створенням стратегії було опрацьовано чимало соціологічних та аналітичних матеріалів, які показали: в суспільстві не сформований стійкий фундамент для підтримки реформ. Тому головна стратегічна мета – підвищити усвідомлення ролі освіти в суспільстві, сформувати запит на реформу серед усіх цільових груп, запропонувати суспільству мету/місію української освіти. Виходячи з цієї мети, були сформовані завдання – реформувати образ МОН, спланувати комунікаційні заходи за 4-ма пріоритетами Міністерства, визначеними в середньостроковій програмі уряду», – повідомила радник Міністра освіти і науки Іванна Коберник.
Комунікаційна стратегія детально описує комунікацію за 4-ма визначеними МОН пріоритетами до 2020 року – реформа середньої освіти «Нова українська школа», модернізація професійно-технічної освіти, забезпечення якості вищої освіти, а також створенні нової системи управління та фінансування науки.
Також в межах комунікаційної стратегії розроблено концепцію нової візуальної ідентичності Міністерства освіти і науки України.
«У вересні 2017 року Верховна Рада ухвалила розроблений Міністерством освіти і науки Закон «Про освіту», який започатковує системну реформу. Однак зміни неможливо втілити без підтримки людей. Щоб донести ідеї реформи, Міністерство більше не може (і не хоче) спілкуватись формально і зверхньо, як колись. Новa системa комунікацій потребує нових символів і нового дизайну – сучасного, відкритого та цілісного», – зазначається у презентації нової візуальної ідентичності МОН.
До сьогодні МОН не мало єдиного стилю. Не були зафіксовані ані кольорова гама, ані шрифти, ані правила розміщення. Не існувало єдиного офіційного логотипу Міністерства і одночасно використовувались декілька неофіційних.
Саме тому було розроблено цілісний комплекс візуальних рішень – від нового логотипу та затвердженого шрифту до можливого дизайну комунікаційних кампаній та презентаційної продукції.
Основна ідея нових візуальних рішень – сфокусуватись на освіті і науці, а не на міністерстві як такому.
Передбачається, що оновлення зазнають сайт та соціальні медіа, які належать Міністерству:
«Новий стиль МОН допоможе зробити всі види комунікації Міністерства сучасними та відкритими. Ми відмовляємося від золотих тиснень, штучної псевдорозкоші на користь простих чітких ліній і лаконічних зображень», – йдеться у презентації нової візуальної ідентичності МОН.
З концепцією новою візуальної ідентичності МОН, яка була затверджена разом з комунікаційною стратегією, можна ознайомитися за посиланням http://news.mon.gov.ua/.
Комунікаційна стратегія була розроблена спільно з Громадською організацією «Комунікації для змін», яка має досвід у побудові комунікаційних стратегій для Уряду та міністерств України у 2014-2016 роках. Концепція візуальної ідентичності МОН була розроблена дизайн-школою Projector під керівництвом Олександра Трегуба. На розробку комунікаційної стратегії та візуальної ідентичності не витрачалися кошти державного бюджету.
Атестації шкіл відмінено вже, а директори самі можуть призначати вчителів – роз’яснення МОН щодо закону
18.10.2017
Міністерство освіти і науки надало роз’яснення щодо виконання деяких норм нещодавно ухваленого закону – зокрема, про атестації шкіл, конкурс директорів, фінансові звіти та багато іншого.
Про це йдеться у листі-роз’ясненні Щодо нагальних питань впровадження Закону України “Про освіту”.
“Нова українська школа” коротко передає зміст документа та публікує його повністю.
Атестація закладів освіти
У листі-роз’ясненні написано: “Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Це означає, що місцеві органи влади вже не мають права проводити атестації, оскільки новий закон “Про освіту” виключив атестації шкіл з переліку повноважень місцевих органів влади та з форм державного нагляду (контролю).
“Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні”, – зазначають у МОН.
Отже, Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 2015 р. № 67, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за № 173/26618, буде визнано таким, що втратив чинність.
Свобода директорів
Добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів було вилучено з переліку повноважень Ради міністрів АРК, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти (частина 3 стаття 37 закону “Про загальну середню освіту”).
З моменту набрання чинності закону “Про освіту” оголошувати конкурси на вакантні посади педагогічних та інших працівників повинен директор. Він же може призначати та звільняти їх з посад.
Публічність фінансування
У листі МОН зазначено, що вже з 28 вересня 2017 року всі заклади освіти зобов’язані публікувати фінансові звіти на своїх або сайтах засновників. Якщо школа обслуговується центральною бухгалтерією, то МОН рекомендує останній передавати закладам освіти всі необхідні документи для подальшого оприлюднення згідно з вимогами закону.
Також у Міносвіти звертають увагу, що згідно з частиною 1 статті 68 Закону органи управління освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог Законів України “Про доступ до публічної інформації” та “Про відкритість використання публічних коштів”.
Це має бути зроблено “у спосіб, що забезпечує вільний безоплатний доступ до неї, можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації” та “у вигляді наборів даних (електронних документів), організованих у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання”.
Внутрішня система забезпечення якості освіти
Відповідно до частини 3 статті 26 закону, роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти організовує керівник закладу освіти.
“Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи”, – зазначено в документі.
Це стосується і академічної доброчесності. Частини 7 та 8 статті 42 нового закону дозволяють закладам освіти вже визначати конкретні види академічної відповідальності за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок встановлення фактів порушення академічної доброчесності. Це все можна зробити через зміни до внутрішнього положення.
Інклюзивні класи
Також у міністерстві наголошують на правах дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, у разі звернення такої особи або її батьків, інклюзивна та/або спеціальна група чи клас має створюватись в обов’язковому порядку.
Згідно з пунктом 3 1 статті 48 Закону України “Про загальну середню освіту’, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації і органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2018 року забезпечити:
1. Зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків.
2. Створення обласних (міських – у містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських(районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації дійсної мережі психолого-медико- педагогічних консультацій.
“Звертаємо увагу на те, що постановою Уряду від 12 липня 2017 р. № 545 вже затверджено Положення про інклюзивно-ресурсний центр. З урахуванням редакції пункту 3 1 статті 48 Закону України “Про загальну середню освіту” до цього Положення будуть внесені відповідні зміни”, – йдеться в листі-роз’ясненні.
Ліцензування
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення’, заклади освіти, які вже діяли на момент набрання чинності нового закону, отримують ліцензію на провадження освтіньої діяльності без проходження процедури ліцензування.
Тому обласні та Київська міська державна адміністрації мають повідомити заклади освіти про дати та порядок отримання ліцензій та видати їх (окремо на кожен рівень освіти, що визначений частиною 2 статті 10 закону) без процедури ліцензування.
У МОН рекомендують цим органам влади ухвалити відповідні рішення та оприлюднити їх на своїх офіційних сайтах.
Конкурс директорів
У МОН зазначають, що конкус директорів має проводитись для посад, що стали вакантними після набрання чинності нового закону. Тобто звільняти директорів, які зараз працюють, та набирати нових ніхто не буде.
Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого МОН. Типове положення наразі розробляється.
“Звертаємо також увагу на те, що тимчасова відсутність затвердженого Міністерством зазначеного вище типового положення (наразі розробляється) не зупиняє дію норми Закону щодо призначення керівника закладу загальної середньої освіти на посаду винятково за результатами конкурсного відбору”, – написано в листі-роз’ясненні Міносвіти.
Тому директорів державникх закладів освіти мають обирати за результатами конкурсу, проведеного на підставі Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 827.
Водночас керівників комунального закладу освіти мають обирати на основі конкурсного відбору, що має бути проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу.
“Крім того, у пункті 3 зазначеної постанови органам місцевого самоврядування було рекомендовано “з урахуванням Порядку, затвердженого цією постановою, визначити протягом місяця процедуру призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору”, – додають у МОН.
Чи забезпечить нова дванадцятирічна школа своїх випускників необхідними вміннями та навичками після її закінчення та які саме вони будуть? Школа підготовки студентів Оксфордського університету та Британський фонд розвитку інновацій Nesta вирішили дати відповідь на це питання і провели спільне дослідження.
На думку експертів, до 2030 року будуть повністю автоматизовані професії мерчендайзера, далекобійника і адміністратора. Натомість вчителі початкових класів, вчені в сфері біотехнологій та медсестри, навпаки, стануть набагато більш затребуваними.
Крім цього, у доповіді описуються навички, які будуть потрібні для професій майбутнього, особливо в світлі тотальної комп’ютеризації та автоматизації. Перш за все, це здатність приймати рішення, аналізувати можливі втрати і вигоди від майбутніх дій. На значно вищому рівні будуть цінуватися вміння генерувати ідеї, причому важлива не їх якість, а, як не дивно, кількість, з яких штучний інтелект буде прораховувати можливі варіанти.
Ще більше, на думку дослідників, через десять років буде цінуватися вміння персоніфіковано навчати інших, таке собі репетиторство. Фахівці, які вміють донести інформацію і скласти індивідуальний план навчання, стануть більш затребуваними. Крім цього, важливим стане вміння розуміти довгострокові результати навчання і вплив на них отриманої нової інформації.
Нарешті, по справжньому буде оцінена оригінальність - навик, який в 2030 році буде важливішим від усіх інших. Це означає, що необхідно буде придумувати несподівані рішення для різного роду завдань і вміти по-іншому дивитися на, здавалося б, буденні речі.
У доповіді наголошується, що такі навички, як творче мислення, адаптивність і вміння мислити будуть важливішими, ніж конкретні знання або навички, яким сьогодні приділяється надмірна увага в начальному процесі, оскільки останні можуть бути легко замінені простими алгоритмами на основі штучного інтелекту і роботами, у той час як для опанування перших машинам знадобиться ще довгий час.
У підсумках доповіді експерти пішли ще далі і спробували спрогнозувати, якими будуть професії майбутнього, засновані на вищезазначених навичках. На їхню думку, розвиток медицини призведе до появи фахівців, які будуть допомагати людям пристосовуватися до життя після 100 років. Також будуть затребуваними дизайнери, які створюють першокласний VR-досвід (віртуальна реальність).
Тож слід наголосити на тому, що в майбутньому винахідливість буде найбільш затребуваним навиком, і педагоги, що піклуються про своїх учнів, повинні створювати навчальні програми, аби забезпечувати саме такі вміння.
У 2018 році абітурієнти, які виявлять бажання вступати до вищих Навчальних закладів на медичні спеціальності мають подолати мінімальний прохідний бал.
Відповідне нововведення закріплено в Умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2018 році, що затверджені Міністерством освіти і науки.
Документом встановлено, що мінімальні значення кількості балів з вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина» та «Педіатрія» не можуть бути встановлені вищими навчальними закладами на рівні меншому за 150 балів.
Як відомо, норма про встановлення підвищеного бала при вступі на медичні спеціальності обговорювалась в суспільстві напередодні вступної кампанії 2017 року після того, як Міністерство освіти та Міністерство охорони здоров'я ухвалили рішення про встановлення підвищеного прохідного бала для вступу на медичні спеціальності. Однак згодом, народні депутати від БПП Ольга Богомолець та Олександр Співаковський домоглись скасування встановленого підвищеного прохідного бала для вступу в 2017 році.
Вступ 2018. МОН затвердило умови прийому абітурієнтів
16.10.2017
Міністерством освіти і науки затверджено Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2018 році. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Документ встановлює основні правила проведення вступної кампанії до закладів вищої освіти і є обов’язковими для вишів незалежно від форм власності та підпорядкування, окрім військових навчальних закладів.
У 2018 році реєстрація електронних кабінетів вступників та завантаження до них необхідних документів розпочнеться 02 липня та закінчиться 25 липня.
Прийом заяв та документів розпочнеться 12 липня. Особи, які які вступатимуть до вишів на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів зможуть подавати заяви до 20 липня; абітурієнти, які вступатимуть тільки на основі сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання - до 26 липня.
Творчі конкурси будуть проведені у кілька сесій з 14 до 26 липня; вступні іспити - з 21 до 26 липня; співбесіди - з 21 до 23 липня включно.
Рейтинговий список вступників, із зазначенням рекомендованих до зарахування сформують та оприлюднять 01 серпня.
Вступники, які отримають рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного або регіонального замовлення до 06 серпня.
Зарахування вступників за державним або регіональним замовленням відбудеться 07 серпня, а за кошти фізичних або юридичних осіб – не пізніше 30 вересня.
У 2018 році, вступники на основі повної загальної середньої освіти за денною та заочною формами навчання, за виключенням деяких випадків, подаватимуть заяви тільки в електронній формі.
Однією з новацій вступної кампанії 2018 року стане скорочення кількості заяв, які можуть подати вступники, з 9 до 7. Отже, згідно з затвердженими Умовами прийому, абітурієнти матимуть можливість подати до семи заяв на місця державного та регіонального замовлення не більше ніж з чотирьох спеціальностей.
Ще одним нововведенням є закріплення в Умовах прийому мінімального значення кількості балів з вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина» та «Педіатрія». Мінімальне значення при вступі на ці спеціальності не може бути меншим ніж 150 балів.
Подання заяв на конкурсні пропозиції за кошти фізичних або юридичних осіб обмежуватись не буде.
У 2018 році вищі навчальні заклади прийматимуть сертифікати ЗНО 2016, 2017 та 2018 років, окрім оцінок з англійської, французької, німецької та іспанської мов. Оцінки з цих іноземних мов прийматимуться лише з сертифікатів зовнішнього оцінювання 2018 року.
Для конкурсного відбору вступників вишами будуть зараховуватись бали сертифікатів ЗНО (результати вступних іспитів або творчих конкурсів) з трьох конкурсних предметів.
До 31 грудня 2017 року заклади вищої освіти мають розробити та оприлюднити власні правила прийому вступників. Ці правила будуть містити перелік освітніх програм, а також конкурсних пропозицій, за якими здійснюватиметься прийом вступників, порядок проведення конкурсного відбору, перелік конкурсних предметів, з яких вступники мають подавати сертифікат ЗНО.
Інформування громадськості про ліцензований обсяг, обсяг місць державного замовлення, вартість навчання, перебіг подання заяв щодо вступу, рекомендування до зарахування та зарахування до закладів вищої освіти у 2018 році здійснюватиметься інформаційними системами, на підставі даних Єдиної електронної бази з питань освіти.
Затвердженими Умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2018 році також встановлено формулу, за якою розраховуватиметься конкурсний бал вступників, визначено особливості проведення співбесід, вступних іспитів та творчих конкурсів, визначені спеціальні умови участі у конкурсі на здобуття вищої освіти для окремих категорій громадян, особливості формування рейтингових списків вступників тощо.
“Навчай для України”: у 13 українських школах викладають вчителі без освіти (відео)
14.10.2017
Вчителі без профільної освіти викладають з вересня у 13 українських школах – і це не експеримент, а спроба залучити до вчителювання високопрофесійних фахівців, щоби змінити систему шкільного навчання. Ідея належить громадській організації “Навчай для України”, яка співпрацює з міжнародною мережею Teach for all. Залучати до роботи в школі спеціалістів без профільної освіти почали ще в Америці 25 років тому. Нині це практикують у більш ніж 40 країнах світу. Якщо стає шумно, то вчитель піднімає руки і складає їх над головою. Учні повторюють. Між собою у класі це називають знаком Оленя.
Працювати вчителем у сільську школу Анна Стукало прийшла у вересні. Хоча вона не вчилася на педагога, але їй запропонували викладати історію та правознавство. Ця вакансія була вільною. Додатково вчителька проводить ще позакласні уроки з медіаграмотності.
“Підготовка до уроків займає весь мій абсолютно вільний час. Я або викладаю, або заповнюю документацію, або готуюсь до уроків. На урок ми не запізнюємося. І я в тому числі. Треба ж подавати правильний приклад”, – розповідає вона.
Вчителі без профільної освіти викладають нині у тринадцяти школах Київської, Львівської та Одеської областей. Ініціатором такого незвичного експерименту стала громадська організація “Навчай для України”. Активісти запропонували ініціативним людям спробувати себе у професії педагога, щоб знайти новий підхід у навчанні. Заявки подали більш як триста охочих. Нині в проекті – 17 учасників. Два роки вони мають викладати у школах.
На час роботи такі вчителі переїхали ближче до шкіл, у яких викладають. Переважно до сільської місцевості. Сплачують за житло за рахунок стипендій за програмою. Окрім того, отримують і вчительську зарплату. Від своєї попередньої діяльності не відмовилися, але зробили в ній перерву.
“Є люди, які до цього працювали журналістами, і в неформальній освіті, і волонтерили, і в бізнесі. Дуже різноманітний досвід, який вони приносять і в школу, і в програму, і дуже радо діляться і з дітьми, і з колегами”, – зазначає директор ГО “Навчай для України” Рімма Ель Джувейді.
Щоб спробувати себе у професії учителя, було достатньо знати глибоко один із предметів. У більшості учасників по кілька вищих освіт. У колективах шкіл до таких нових педагогів поставилися з повагою.
“Людина приходить з новими почуттями. Мене зацікавило, що ця людина не буде педагогом за фахом. Це взагалі буде новий підхід. У рамках того, що зараз відбувається реформа освіти, це взагалі цікавий експеримент”, – каже вчитель школи №3 Ольга Петровська,
Попри брак досвіду педагогічної роботи, в дитячих колективах такі викладачі одразу знайшли спільну мову з дітьми.
“Діти тягнуться до нового, до молодого. Вони працюють на одній хвилі, як ми кажемо. Вони краще розуміють один одного”, – наголошує директор школи №3 Наталія Школьна.
Паралельно вчителі самі навчаються заочно в інституті. За два роки роботи в школі вони не лише отримають досвід, але і диплом педагога. Нову когорту викладачів без спеціальної освіти планують набирати щороку. І навіть якщо після двох років роботи такі спеціалісти не захочуть залишитися працювати в школах, зможуть продовжити роботу в освітніх програмах, адже знатимуть про педагогічні проблеми зсередини.
Нагороду Global Teacher Prize Ukraine здобув вчитель фізики та астрономії з Чернівців.
13.10.2017
Вчитель фізики та астрономії з Чернівців Паул Пшенічка став переможцем Global Teacher Prize Ukraine.
Він отримає 100 тисяч гривень та поїздку у Дубаї на Global Education and Skills Forum 2018, під час якого відбудеться нагородження найкращого вчителя світу, який отримає мільйон доларів.
Інші 4 фіналісти теж поїдуть у Дубаї на Global Education and Skills Forum 2018.
Паул Пшенічка також отримав приз глядацьких симпатій. І як нагороду за це — навчальну поїздку до Естонії.
Паул Пшенічка написав кілька підручників із фізики. Про свої новітні практики розповідав на виступі TEDxKyiv. Постійно бере участь у міжнародних конференціях з фізики та астрономії. Він є головою журі секції інженерії “Міжнародної конференції молодих учених ICYS”.
У 2005 році Масачусетський технологічний інститут присвоїв малій планеті № 21389 його ім’я ― “Пшенічка”.
У 1991 році він створив для обдарованих учнів наукове товариство “Квазар”, воно і досі успішно діє. Це середовище для командної роботи, вільне від класів, оцінок та іспитів. 55 членів МНТ “Квазар” взяли участь у 115 конференціях, турнірах, олімпіадах та конкурсах і реалізували понад 150 дослідницьких проектів.
Міжнародну премію Global Teacher Prize 2014 року заснував арабський мільярдер Санні Варкі. Її мета – знайти найкращих учителів-новаторів з усього світу та відзначити переможця нагородою в 1 000 000 доларів.
2015 року найкращою викладачкою на планеті визнали американку Ненсі Етвелл, яка запропонувала викладати літературу у формі воркшопів із читання та письма. А 2017 року переможницею стала Меггі Макдоннел, яка боролася з проблемою самогубства серед підлітків у віддаленому селі на півночі Канади.
Навесні цього року громадська спілка “Освіторія” організувала національну премію Global Teacher Prize Ukraine, мета якої не лише знайти новаторів в освіті, а й підняти престиж професії вчителя. Переможець мав можливість отримамати 100 000 гривень, всебічну підтримку в заповненні заявки на світовий етап конкурсу та разом із п’ятіркою фіналістів поїде на Global Education and Skills Forum 2018 у Дубай, де й назвуть ім’я кращого вчителя у світі. Топ-5 номінантів також отримають рік безкоштовного підвищення кваліфікації від “Освіторії”.
Організатори премії отримали 632 заявки та 2500 номінацій з усіх областей України.
Центр оцінювання якості освіти проведе пілотний моніторинг у школах
Український центр оцінювання якості освіти проведе другий пілотний етап моніторингу початкової освіти із 7 до 30 листопада.
Про це йдеться на сайті центру.
“Із 7 до 30 листопада відбудеться другий пілотний етап моніторингу початкової освіти. Його основне завдання – удосконалити технологічні процеси проведення моніторингу, а також апробувати тестові завдання та анкети для учнів-випускників початкової освіти“, – зазначено в повідомленні.
Згідно з наказом МОН, другий етап моніторингу відбудеться в навчальних закладах 13-ти регіонів: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Харківська, Херсонська області та місто Київ.
“Оскільки теперішні четвертокласники ще не оволоділи навчальною програмою початкової школи, у пілотуванні братимуть участь учні 5-х класів 2017/18 навчального року“, – пояснюють у центрі.
Нагадаємо, що перший етап пілотування тривав з 3 до 19 травня. За підсумками підготовлено анкету для вчителя, а також визначено можливість використання окремих тестових завдань для основного етапу дослідження, що відбудеться 2018 року.
За результатами двох етапів пілотування буде відпрацьовано технологію проведення й укладено тестові зошити для моніторингового дослідження 2018 року.
Навесні 2018 року Український центр оцінювання якості освіти проведе моніторингове дослідження читацької й математичної компетентностей четвертокласників. Детальніше про моніторинг початкової освіти можна прочитати за цим посиланням.